ПОСВІТ

у словнику Б. Грінченка слово пояснюється як «світло», «вогонь». У художній літературі відбито й таке значення: «освітлення, відблиск світла, проміння». Та ось сучасний письменник-етнограф Василь Скуратівський звертається до цієї назви як мовного знака української народної культури: посвіт «ритуальний вогонь, урочисто запалений на печатках осені, який мав зберігатися в оселі аж до весни». Отже, посвіт набував значення родинного вогнища, продовження родовідних традицій, був оберегом у хліборобських обрядах.