СВЯТО ЧИ ПРАЗНИК?

Ці слова часто варіюють у вживанні. Інколи в межах одного контексту можуть вживатися обидва слова. Наприклад, у статті Василя Скуратівського « Дідух — наш теплий дух» (часопис «Слово просвіти») читаємо: Водохреща. Цей празник припадає на 19 січня. А в заключному абзаці статті маємо: На цьому, власне, й завершувався найпоетичніший цикл значущих свят. Тому напередодні цих празників усім весело. Поряд на цій же сторінці часопису вміщено матеріал авторки зі Львова, в якому регулярно вживається слово свято. Можна згадати також рядки поезії Дмитра Павличка, в яких виразне ототожнення слів празник і свято: Свято матері моєї — Спаса,/ Празник яблуні та калача.
Доречним буде долучити до розгляду тексти перекладів Святого Письма. Ось як перекладає місце про свята Господні з книги Левіт Іван Огієнко: І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої. Шість день буде робитися робота, а для сьомого — субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити.
Іван Хоменко в своєму перекладі до відповідного місця наводить таке зауваження: Празники — святкові дні: субота, пасха та свято опрісноків, сніп первоплоду, п’ятдесятниця, судний день, свято кучок. І далі: Господь сказав Мойсеєві: Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Празники Господні, за яких ви скликатимете святі збори, — ось вони, мої празники. Шість день можна працювати, а сьомого дня — субота цілковитого спочинку, святих зборів: ніякого діла не робитимете. Іван Хоменко варіює в своєму перекладі слова празник і свято. Тимчасом Іван Огієнко вживає лише слово свято.
Варто зауважити також, що донедавна українська мова в переважній більшості українських церков не звучала. Тому говорити про співіснування в ній слів празник і свято важко. Слово празник прийшло з церковнослов’янської мови і підтримувалося впливом російської.
Звичайно, зараз непросто розібратися в усіх можливих тонкощах вживання слів празник і свято, зважаючи на корінні зрушення в суспільному житті нашої країни.
Словник синонімів української мови подає слова свято і празник як синоніми, але з ремаркою розмовне до слова празник. Ця ремарка окреслює сфери вживання цих слів. Наприклад, ми не скажемо про державні свята, що це — празники. Принаймні в офіційних текстах. Тобто слово свято, можна сказати, універсальне слово, придатне для будь-якої сфери спілкування. Звучить воно виразно урочисто, зокрема і тому, що утворене від прикметника святий.
Тимчасом слово празник — дуже давнє. Воно, мабуть, давніше, ніж розрізнення між українською і російською мовами. Але дуже активізувалося саме в російській мові. Етимологи часто виводять його від порожній ( тобто празник — це насамперед ‘ вільний від роботи день, порожній’. Тут варто навести для порівняння рос. праздный ‘ порожній, пустий, бездіяльний’. Є і в українських діалектах слова празний « лінивий; бездіяльний». Воно трапляється, зокрема, у творах Івана Франка.
Отже, слова свято і празник в українській мові виступають як синоніми. Але слово свято стилістично нейтральне, універсальніше, вживане в усіх стилях української літературної мови, в усіх сферах спілкування.
Надія Сологуб

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space