ПРИЙОМ — ПРИЙМАННЯ — ПРИЙНЯТТЯ

Усі три слова пов’язані зі звичним для нас дієсловом ‘ приймати’, яке має широку лексичну сполучуваність: приймати гостей; приймати подарунки, вітання; приймати зі столу посуд; приймати рішення; приймати закон, конституцію; приймати делегацію та ін. Ці словосполучення характеризують різні сфери життя: від побутової до офіційно-ділової. Але якщо із вживанням дієслів не маємо клопоту, то стилістичне розмежування іменникових утворень прийом — приймання — прийняття становить певну проблему. Сьогодні мовцям нелегко вибрати: прийом чи приймання відвідувачів, прийом чи прийняття офіційної делегації, або як назвати урочисте зібрання, влаштоване з якоїсь нагоди.
Донедавна ми активно послуговувались словом прийом. І хоч не всім було це до вподоби ( надто вже різала вухо виразна калька з російської), однак воно було зафіксоване у словниках і вважалося нормативним. Однак; так і не прижившись у мовній свідомості українців, прийом уже від кількох років активно витісняється значно природнішими приймання і прийняття. І сьогодні на позначення дії або процесу мовознавці рекомендують вживати саме ці слова: приймання/прийняття вкладів у банку, приймання відвідувачів, прийняття конституції, приймання радіосигналу, приймання/прийняття їжі чи ліків, приймання/прийняття закону.
З погляду сучасної літературної норми правильно оформлений напис на табличці кабінету матиме вигляд: «Години приймання», «Приймання відвідувачів» замість поширених «Години прийому» та «Прийом відвідувачів». Правильно буде також казати й писати приймання/прийняття до інституту, приймання/прийняття у члени організації, відмова у прийнятті на роботу тощо.
Із наведених прикладів видно, що існує нюанс у значеннях слів приймання та прийняття. У словниках вони подаються як паралельні, однак приймання вживається на позначення тривалої, неодноразової дії або процесу, тоді як прийняття передбачає результативність чи одноразовість дії. Пор.: приймання закону і прийняття закону.
Можливо, витіснення з ужитку слова прийом не зовсім звичне для багатьох із нас, однак на користь цього процесу свідчить те, що у мові засобів масової інформації уникнення прийому відбувається майже безболісно: «Механізм приймання відповідальних рішень, пов’язаних із захистом здоров’я людей в час аварії на ЧАЕС не витримав серйозної перевірки» (з газ.); «У справді демократичному суспільстві перш за все слід ліквідувати черги на приймання до високих осіб» (з газ.); «Референдум — це спосіб прийняття громадянами рішень із важливих питань загальнодержавного і місцевого значення» (з газ.); «Управління — це процес прийняття і обробки рішень» (з журн.); «Приймання у члени МАН здійснюють самі юні « академіки» (з журн.).
Швидко прижилася ця зміна і в медичній мовній практиці: «Для початку прийняття їжі корисний салат» (з журн.); «Одна з причин зниження реакції водіїв — нестача цукру в крові внаслідок великої перерви у прийманні їжі» (з журн.); «Тривале приймання снодійних зовсім не байдуже для організму» (з газ.).
Можливо, на підтримку вживання слова прийом виступає його значення ‘ спосіб виконання, здійснення, досягнення чого-небудь’: прийоми боротьби, прийом дослідження, заборонений прийом — такі словосполучення вже стали своєрідними термінологічними штампами й від їх вживання не так легко відмовитися. У словниках прийом у цьому значенні хоч і подається, однак лише як другорядний варіант до спосіб, засіб, які сьогодні рішуче витісняють його на периферію мовного вжитку: «Етнічні відмінності виявляються у тому, як люди вдягаються, що їдять, у способах вітання» (з журн.); «На жаль, наші депутати не завжди вдаються до парламентських засобів ведення дискусії» (з газ.). Хоч нормативним є також: «Це, знаєш, у мене такий прийом: я хочу тебе заінтригувати» (згаз.); «Поет вдається до образно-композиційних прийомів народної поезії» (з журн.).
Доволі звичним є слововживання прийом як ‘ окрема дія’. Однак тут компроміс неможливий. А тому замість ‘ в один/два прийоми’ варто засвоїти природніші звороти ‘ за один раз’, ‘за два заходи’: «Ми вже звикли до того , що прийняття важливих рішень у нашій Верховній Раді не відбувається за один раз, а за два, а то й за три заходи» (з газ.).
Розширення сфери офіційного спілкування, де звучить ділова українська мова, пов’язане ще з двома значеннями, у яких ще донедавна вживалося слово прийом: ‘зустріч, зібрання запрошених осіб; урочистий захід на честь кого-, чого-небудь’ та ‘ певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає’. У першому випадку сучасні словники наводять паралельні форми: прийняття на честь президента і прийом на честь президента. Однак тут відчутна тенденція стандартизувати форму прийняття. Стосовно ж ‘ ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає’, то заміна традиційного прийому на прийняття/приймання теж буде доречною: шанобливе приймання, ввічливе приймання, холодне прийняття, офіційне прийняття тощо.
Сюта Галина

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space