М. М. ФЕЩЕНКО

ПРОСТЯГНУВ ЧИ ПРОСТЯГ

Сучасні словники української літературної мови, зокрема орфографічний, подають як паралельні дві форми минулого часу доконаного виду від дієслівних інфінітивних основ: простягнути — простягнув і простягти — простяг, притягнути — притягнув і притягти — притяг, витягнути — витягнув і витягти — витяг, затягнути — затягнув і затягти — затяг, тягнути — тягнув і тягти — тяг.
Теоретично форми минулого часу доконаного виду на — ну- і безсуфіксальні форми — однозначні і є морфологічними варіантами. Конкретне ж слововживання переконує нас, що форми на — ну- більш уживані. Частіше кажуть ( і пишуть) простягнув руку, ніж простяг руку, простягнув пакет, ніж простяг пакет, витягнув ноги, ніж витяг ноги, затягнула (цвіль) плити, ніж затягла плити, затягнули (небо) хмари, ніж затягли хмари, притягнув дрова, ніж притяг дрова, тягнув до хати, ніж тяг до хати.
Ці паралельні форми в художньому стилі української літературної мови трапляються поряд, про що свідчать приклади з творів дожовтневої і радянської літератури: «Прив’язавши коня, він простягнув руку Мандрипі» (Коцюбинський); «Бабусю, чуєте, візьміть од мене, — простягнув Василько невеличкий рожевий кулачок» (Стельмах); «Він здававсь їй ясним місяцем, що одбився в морі її серця та простяг блискучий шлях до щастя» (Коцюбинський); «Вогнище потріскувало сухим бур’яном і пашіло жаром. Тимко, Марко і Коростильов обсіли його, жадібно простяглії закоцюблі руки» (Тютюнник).
Можна відзначити невелику перевагу форми на — ну- (особливо у творах М. Стельмаха).
Те саме стосується й дієприслівникових форм, похідних від названих дієслів: паралельно вживаються простягнувши і простягши і т. д.
При наявності частки -ся(-сь) в дієсловах простягнути — простягти переважають безсуфіксальні форми.
Можливо, різна частота вживання, а через це і неоднакова сполучуваність з іменниками спричиниться з часом і до стилістичного розрізнення дієслівних форм простяг — простягнув, простягся — простягнувся. Так, з іменниками, значення яких пов’язане з просторовими поняттями (степ, ліс, поле), як правило, усталюється форма простягся, простяглися, простяглося. А з іменниками, що називають конкретні об’єкти і предмети (рука, нога, книжка, хлопець, чоловік), звичайно вживається форма простягнув, простягнувся.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space