НАТАЛІЯ МЕХ

ПСАЛОМ, ПСАЛМИ, ПСАЛТИР

Псалом (грец. psalmoi, лат. psalmus) — жанр юдейсько-християнської релігійної літератури, релігійний гімн. Єврейська назва псалма « мизмор» означає спів із музикою на славу Божу. Словом « мизмор» названі 57 з тих 150 поетичних творів, які відомі нам під загальною назвою Псалмів або Псалтиря — зібрання духовних пісень ізраїльського народу.
Слово Псалтир Після перекладу Старого Заповіту грецькою мовою увійшло в ужиток як назва « Книга псалмів», уведене Філоном Александрійським. Нумерація у Псалтирі не збігається в юдейській Біблії ( т. зв. «масоретськийканон», який прийняли також і протестанти), і в православно-католицькому варіанті, заснованому на Септуагінті.
«Словник-довідник з релігієзнавства» (К., 2004) подає такі визначення цих слів: Псалми (від грец. оспівую) — короткі релігійні пісні, гімни, які входять до Псалтиря; Псалтир — старозавітна книга, що містить 150 молитов, співів. Традиція приписує авторство Псалтиря царю Давиду. Біблійна критика твердить, що йому належать лише 9 псалмів. Лінгвістичний аналіз дозволяє стверджувати, що авторство молитов Псалтиря належить не одній, а кільком особам.
За змістом Книга Псалмів поділяється на псалми, що:
1) уславлюють Бога як Творця Всесвіту: Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса! (Пс. 112/113: 4. Переклад І. Огієнка);
2) оспівують Бога як Царя на Троні: Царює Господь, —- зодягнувся у
велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, — і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався! (Пс. 92/93:1); Царює Господь, — і народи тремтять, сидить на Херувимах, — і трясеться земля! (Пс. 98/99:1); «Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають! «Покладався на Господа він, — хай же рятує його, нехай Той його визволить, — він-бо Його уподобав!» (Пс. 21/22:8-9);
3) означають шлюбну пісню, яку юдейські теологи трактують як союз Бога зі Своїм народом, а християнські — як союз Христа та Його Церкви: Ті, хто надію складає на Господа, вони, як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік! Єрусалим, — гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!(Пс. 124/125:1-2);
4)означають плачі грішника, як, напр., прекрасний 51/50 Псалом Давида. Цей Псалом став для православних обов’язковою щоденною молитвою: Очисти ісопом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу. Дай почути мені втіху й радість, — і радітимуть кості, що Ти покрутив. Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй (Пс. 50/51:9-11);
5)прохають Бога про справедливість: Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди! (Пс. 42/43:1);
6)намагаються зрозуміти « шляхи Божі»: Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! (Пс. 118/119:1-3);
7)проклинають ворогів. Католицька церква на сьогодні єдина вилучила ці псалми з ужитку.
Художня мова Псалмів Старого Заповіту органічно пов’язана з фольклором й, частково, писаним героїчним епосом епохи Мойсея та Суддів (XIV — XII ст. до н. є.). Виявляємо тут і елементи діалогу. Проте передусім псалми є яскравим зразком релігійної лірики.
Стиль Псалмів демонструє невимушеність, щирість, поетичну експресивність мови: Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, той скаже до Господа: «Охороно моя та твердине моя. Боже мій», — я надіюсь на Нього! Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда(Пс. 90/91:1-4).Використовуючи специфічні стилістичні засоби, автор намагається вплинути не лише на розум, а й на емоції читача. Так, наприклад, слова Господь — ти мій Пастир (Пс. 22/23:1) не просто є носіями інформації, вони посилюють ефект сприймання.
Для мови Старого Заповіту найпоказовіша фігура паралелізму. Наприклад: «Не карай мене, Господи, вгніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!».
Образний світ псалмів покликаний відтворити духовний світ людини. Більшість із них можуть бути зараховані до шедеврів світової поезії.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space