Л. О. СИМОНЕНКО

КОЛИ ВЖИВАЮТЬСЯ СЛОВА РАТИЦЯ І КОПИТО

У науковій біологічній літературі, термінологічних та загальномовних словниках поняття «рогові утвори на кінцях пальців у ссавців ряду парнокопитих ( бегемотів, свиней, оленів, антилоп, биків) та непарнокопитих ( коней, носорогів, тапірів)» має назву копито, копита, відому всім слов’янським мовам. За даними етимологічних словників, слово копито утворено від тієї ж основи, що й копати «бити, ударяти, штовхати» за допомогою суфікса -ит(о).
У мові чимало термінів, що є похідними утвореннями від слова копито: копитні — назва ряду ссавців, що мають копита: двокопиті, парнокопиті — ряд ссавців, що мають у копиті два однаково розвинені пальці: «Кабан належить до ряду парнокопитих» (Зоологія); однокопиті, непарнокопиті — ряд ссавців, характерною рисою яких є непарна кількість пальців: «Кінь належить до непарнокопитих, бо в нього добре розвинений тільки один палець» (Зоологія); копитник, копитняк — багаторічна трав’яниста рослина, що має копитоподібні листочки.
Слово копито є складовим компонентом фразеологічних зворотів: із копита — «рушити відразу, галопом ( про коней)»: «Вороний з копита рвонув у галоп, і по шляху тільки дим- пилюга клубком послалася за вітром» (І. Ле); «робити щось раптово, не готуючись до цього ( про людей)»; «—Почекайте, він з копита не може, йому треба подумати» (І. Микитенко); кований на всі чотири копита — «дуже досвідчений, бувалий».
Синонімом до слова копито в сучасній загальновживаній українській літературній мові виступає слово ратиця, а в діалектах ще й ракотиця. Напр.: «Коли олень ставив копито на землю, то чувся звук, наче в копиті тріщала якась кісточка» (М. Трублаїні); «Морозяне повітря наповнилось костяним шумом тисяч оленячих ратиць» (В. Гжицький); «Дивлюсь, а мій підсвинок висить на тину, прив’язаний за задні ноги, та ракотицями дереться об хворост» (І. Нечуй-Левицький).
Слово ратиця відоме і деяким іншим слов’янським мовам, зокрема словацькій, де ratica означає « рогове утворення на ногах вола або свині», польське r асіса — « роздвоєне копито у бика або корови», чеське ratin — « рогове утворення на кінці ніг у вівці, кози, корови», білоруське діалектне раціца — «копито у корови і свині».
Отже, слова копито, копита, ратиця, діал. ракотиця є синонімічними, оскільки вони вживаються на позначення того самого поняття, а саме « рогового утвору на кінцях пальців у ссавців, що служить для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварина спирається на грунт». Проте в загальновживаній літературній мові існує певна диференціація у вживанні цих слів. Слово копито більш уживане щодо коня, тобто тварини, яка має суцільне, не роздвоєне копито, а ратиця — до тварин, які мають роздвоєне копито, тобто парнокопитих, напр.: «Невеличка долина з рідкою, нечистою травою, витолочена кінськими копитами та тварячими ратицями… — призначена зайняти почесне місце в історії культури Поділля» (І. Франко); «Над дорогами густими хмарами висіла курява, збита копитами коней, ратицями волів і босими ногами селян, які поспішали до Корсуня на ярмарок» (П. Панч).
У науковій літературі термін копито вживається щодо всіх ссавців: «Піддослідні корови після обробки шерстяного покриву і копит дезинфекційним розчином були повернуті на ферму» («Соціалістичне тваринництво»).

М. Г. ШЕКЕРА
КОПИЛ, КОЛОДКА, КОПИТО ( КОПИТЦЕ)
Взуття пройшло довгий і складний шлях розвитку, починаючи від самого простого обгортання людиною ноги куском шкіри, щоб захистити її від механічних пошкоджень, і до самих сучасних її видів. З появою шевського ремесла взуття почало удосконалюватися за рахунок зовнішньої форми та зручності в користуванні. Це викликало появу і розвиток відповідних шевських інструментів та пристосувань. Одним з основних був копил «дерев’яне шевське знаряддя, що має форму ступні і яким користуються для виготовлення взуття». До кінця минулого століття взуття виготовлялося на несиметричному по формі копилі (однаковому для лівої та правої стопи). Звідси й поговірка — на один копил зшиті.
У сучасній шевській термінології слово копил вживається ще в таких словосполученнях: основний копил використовується при обробці взуття, затяжний копил — при виробленні форми взуття. Іноді ці словосполучення вживаються як синоніми. Б. Грінченко на початку XX ст. фіксує українське зазуванець зі значенням « кожний з пари чобіт так зроблений, що його можна одягати однаково на обидві ноги» (Б. Грінченко. Словарь української мови, т. 2).
З розвитком взуттєвого виробництва копили почали виготовляти парно — на ліву і праву ноги. І не випадково в діалектах фіксується множинна форма копита, що несе в собі семантику парності.
О. Г. Преображенський слово копито пов’язує з дієсловом копати (А. Г. Преображен- ский. Этимологический словарь русского языка, т. 1) (Корінь коп послужив основою і для створення терміна копил).
В українській шевській лексиці слово копито багатозначне. Це обумовлюється тим, що цих інструментів було кілька різновидів. Залізне копито призначене для ремонту підошви, дерев’яне копито — для надання взуттю відповідної форми при його пошитті.
Пам’ятки української мови XVII ст. фіксують словосполучення копыто шевскоє (Лексикон латинський Є. Славинецького, Лексикон словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського). Це означає, що ремонт і пошиття розрізнялися і в давньоруській мові. У пам’ятках давньоруської мови зазначена демінутивна форма копытьце зі значенням « вид взуття» (И. И. Срезневский. Материалы для словаря древнерусского языка, т. 1). Цей термін зустрічається ще в словосполученні козяче копитце, яким користувалися при грі на арфі.
Про давність походження слова копито свідчать численні фразеологічні звороти — на своє копито «на свій лад, по-своєму», з копита звалитися «упасти, знесилитися» і т. д.
Крім зазначених назв, в українській літературній мові існує ще назва колодка «шматок дерева, вирізаний у формі ступні людини, який використовують при пошитті взуття» (Словник української мови, т. 4). У діалектах маємо колотка, калудка, калутка. Останні знайшли поширення у розмовному професійному мовленні.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space