РІДКИЙ — РІДКІСНИЙ

Ніхто, очевидно, не помилиться, коли треба вибрати одне із цих слів, щоб передати зміст понять рідке скло, рідке тісто, рідка каша, рідкий ситець, рідке полотно, рідкий гребінець, рідкий тин, рідкі зуби, рідкий ліс, рідкі вибухи, рідке схлипування. Справді, скрізь, де йдеться про негусту масу, нещільну тканину, про неблизько розташовані один за одним предмети тощо, без будь-якого сумніву вживаємо прикметник рідкий. Це підтверджують приклади з художньої літератури: Хліб уродивсь рідкий та безсилий (М.Коцюбинський); Рідкий туман піднявся (Л. Смілянський). Але такої певності вже немає, коли натрапляємо на слово рідкий у таких контекстах: Рожева чайка — рідкий і жаданий птах Півночі (М.Трублаїні); Який він смутний… ту рідку хвилину, як посидить дома (Марко Вовчок).
Адже рідкий тут означає «такий, що трапляється нечасто», тобто рідкісний. Отже, в тому самому значенні вживаються прикметники рідкий і рідкісний: рідка (рідкісна) квітка, рідкий (рідкісний) випадок. Коли йдеться про фізичний стан речовини, ми вживаємо рідкий в одному ряду з твердий та газоподібний: тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини. У цьому разі ніхто не засумнівається, яке саме значення має слово рідкі, ніхто не подумає, що тут ідеться про щось рідкісне, таке, що рідко трапляється. Інша річ, коли словосполучення рідкі корисні копалини вжито окремо від названого ряду. Щоб уникнути двозначності, на позначення корисних копалин, що не є твердими, ні газоподібними, вживають словосполучення рідинні корисні копалини, тобто «ті, що перебувають у стані рідини (в рідинному стані)», «ті, що є рідинами». Це стосується, зокрема, нафти й підземних вод: нафта й підземні води — рідинні корисні копалини. Значення прикметника рідкісний пов’язане більшим виявом ознаки: рідкісна книжка — це така, що нечасто трапляється, можливо, в кількості примірниках. Пор.: Зоопарк… є зручним місцем для спостережень над рідкісними тваринами (з журн.); Жителі спостерігали рідкісне явище природи — водяні смерчі на морі (з газ.). Коли треба зазначити, що речовина рідко трапляється, кажемо про рідкісну речовину, рідкісний елемент. Це, зокрема, відбито в терміні рідкісноземельний — «такий, що міститься в земній корі в дуже малій кількості й якого важко виділити в чистому вигляді».
А ще рідкісний — це «незвичайний», наприклад: Небо незвичайної рідкісной синяви (О. Гончар); Ти, парубче, видати, рідкісной породи (Ю. Збанацький). Не можна сказати: «В рідкісній отарі немає чорної вівці» — адже йдеться не про незвичайну отару і не про таку, яка трапляється рідко, а про те, що в будь-якій отарі рідко коли буває без чорної (тобто поганої) вівці. Неправильно побудована й така фраза: «На півдні дощі дуже рідкісні». Тут треба вжити іншу конструкцію: «На півдні дощі — дуже рідке (рідкісне) явище».
РІЧИЩЕ — РУСЛО Слова, що виступають синонімами і в прямому, і в переносному розуміннях.
Українській літературній мові вони відомі здавна. Порівняймо вживання цих слів у значенні «заглиблення в ґрунті, про якому текла або тече вода»: Шевченко ішов навпростець, вгадуючи річище Орі (З. Тулуб); Дніпро затопив усі протоки й старі русла (Ю.Яновський).
Показово, що в мові того самого письменника трапляються й річище, й русло. Пор. у Ю. Смолича: З глибокого річища гірського потоку пахне водою; Потік линув із швидкістю водоспаду, але русло було без каміння.
Помітна тенденція надавати перевагу іменникові річище як у прямому, так і в переносному значенні, напр.: Одним своїм відчайдушним, рішучим словом Надійка зрушила з їхніх душ заставки і повернула їхні думки в одне річище, вільне од забобонів (Ю. Мушкетик).