О. К. БЕЗПОЯСКО

РОЗКРІЙНИК — РОЗКРОЮВАЛЬНИК

Серед словотворчих засобів, які разом з дієслівними основами формують найменування осіб за професією, суфікси -ник, -льник, -ач є найбільш уживаними. Іменники, утворені за їх допомогою, називають осіб за видом виконуваної дії, напр.: копач — «той, хто копає», розмітник — «той, хто розмічає що-небудь», різальник — «той, хто ріже що-небудь», так само споживач, розписувач, переслідувач, розкрійник, прохідник, обмірник, таксувальник, обплітальник, розливальник і под.
В українській мові існують паралельні, тобто однакові за змістом, але різні за формою іменники типу оббивач — оббивальник, обслідувач — обслідник, розточник — розточувальник. Яка причина таких найменувань?
Як правило, кожен суфікс закріплений за окремим типом твірних дієслівних основ, що називають дію різного ступеня абстрагованості. У дієсловах, від яких утворюються іменники з суфіксом -ник, абстрагованість дії найвища. Тут не вказується на перервність або безперервність, завершеність чи незавершеність дії. Залежний об’єкт, що його вимагають дієслова і утворені від них іменники, може позначати як істоту, так і неживий предмет, напр.: перевізник людей, розпорядник танців, упорядник книги, передплатник преси, обхідник колії, обробник деталей. Дієслова, від яких утворюються іменники, мають різну морфологічну будову, пор.: різати — різник, ремонтувати — ремонтник і пробілювати — пробільник, розклепувати — розклепник. Там, де є префікс, наявна додаткова конкретизація семантики дієслова і зниження ступеня абстрагованості дії. Зміни в значенні сполучуваних основ впливають на семантику похідних, із суфіксом -ник, який частіше формує назви осіб, що виконують конкретний вид роботи, а не роботу взагалі.
Серед іменників із суфіксом -ник можна відзначити тенденцію до збільшення числа префіксальних найменувань особи-діяча суто виробничих професій. Семантично такі іменники наближаються до назв діяча з суфіксом -льник, який, на відміну від суфікса -ник, поєднується з дієсловами на позначення теж конкретної фізичної повторюваної дії, напр.: прибиральник — «той, хто прибирає приміщення, територію»; нагрібальник — «той, хто нагрібає що-небудь»; сіяльник — «той, хто висіває насіння в ґрунт». Залежний об’єкт при цих віддієслівних іменниках здебільшого позначає неживий предмет, на який спрямована дія і який належить до сфери матеріального виробництва, напр.: лакувальник і полірувальник меблів, фасувальник товарів, скиртувальник сіна, мотальник пряжі, приймальник вовни. Морфологічна будова дієслів не впливає на структуру змісту найменувань на -льник, похідні з цим суфіксом завжди називають осіб, які виконують тільки конкретну дію в якомусь виробничому циклі, чого не можна сказати про найменування з суфіксом -ник. Наприклад, ремонтник може мати дотичність до ремонту доріг, обладнання, водопостачання, каналізації тощо, тобто брати участь у різних видах робіт, тоді як пробільник — лише при пробілюванні на виробництві цукру, воску.
Суфікс — ач частіше приєднується до основ дієслів, ступінь абстрагованості дії яких займає проміжне становище між дієсловами, що сполучаються з суфіксами -ник і — льник. Крім того, у похідних на — ач, як правило, простежується пряма залежність між морфологічною будовою і семантикою, оскільки тут порівняно з префіксальними безпрефіксні дієслова передають вищий ступінь абстрагованості дії, пор.: слухач — «той, хто слухає», підслухач — «той, хто що-небудь підслуховує». Напр.: «Принцип популярності і доступності спрямований на те, щоб матеріал лекції свідомо засвоювався слухачами» (Комуніст України); «Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зо мною і слова твої слухав колись» (Леся Українка).
Іменники на — ач, співвідносячись з вихідними префіксальними основами дієслів, які містять відтінок результативної дії, виявляють нахил до конкретизації, деталізації змісту. Конкретизація значень твірних основ полягає в зміні їх семантики — позначати не просто дію, а називати окремі ланки виробничого процесу. Частина назв із суфіксом — ач із загальновживаної мови проникає в науково-технічну термінологію, поповнюючи набір найменувань у сфері матеріального виробництва. Цей процес супроводжується зближенням семантичної функції суфіксів -ач і -льник, зумовлюючи появу спільнокореневих, але різносуфіксальних найменувань особи-діяча, напр.: об’єднувач і об’єднальник, розливач — розливальник, оглядач (спец.) — оглядальник (спец.), розтирач — розтиральник, перебивач — перебивальник, роздавач — роздавальник, сівач — сівальник (розм.).
Таким чином, наявність у семантиці дієслів додаткового відтінку конкретної дії спричиняє появу паралельних форм із суфіксами — ач і -ник, напр.: розголошувач — розголосник, оброблювач — обробник, обрубувач — обрубник, протруювач — протруйник, привласнювач — привласник, передражнювач — передражник (розм.); -ник і -льник, напр.: розкрійник — розкроювальник, розливник — розливальник.
Взаємозаміна суфіксів є свідченням семантичних зрушень у дієсловах, зрушень, зумовлених реаліями навколишнього світу й активізацією суфікса — ач, оскільки він найчастіше утворює іменники, аналогічні за значенням іменникам на — ник, -льник.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space