О. Г. МУРОМЦЕВА

НОВЕ В ЗНАЧЕННІ СЛОВА САЛОН

В історії мови періоди високої частоти вживання багатьох слів нерідко змінюються спадом, а то й занепадом, на зміну яким може приходити нова хвиля актуалізації вживання слова, але вже у новій якості порівняно з попередньою. Найчастіше це пов’язано з позамовними причинами, хоча сама зміна значення відбувається за внутрішніми мовними законами.
Первісним значенням слова салон, запозиченого з французької мови, було « парадний зал чи вітальня для прийому гостей в аристократичному чи буржуазному домі». Салон був ознакою побуту найвищих суспільних верств, і оздоблення його мало підкреслювати багатство і вишуканий смак господарів.
В українській літературі XIX ст. є чимало прикладів опису кімнати для прийому гостей представників середнього класу, що відповідає назві салон: «З противного боку до тих сіней примикав « салон» — обширна кімната, прибрана сяк-так по-панськи» (І. Франко); «Гурточок був зібраний у невеличкім покою — надто простім, щоб його можна було назвати салоном: ні хатня постановка, ні кілька малюнків та фотографій по стінах не мали претензії на те назвисько, була то собі « столова кімната» середньої руки» (О. Пчілка).
Другим поширеним значенням слова салон у дожовтневий період було: «група осіб, що постійно збираються у приватному домі, світське товариство; суспільно-політичний чи літературний гурток для вибраних осіб». Це значення виникло шляхом типового для мови метонімічного переносу назви приміщення на людей, що в ньому перебувають.
Після Жовтня значна частина слів або окремих їх значень вийшла з активного вжитку разом із цілим рядом позначуваних ними понять, предметів і явищ старого ладу. Така ж доля спіткала і слово салон у розглянутих значеннях. Проте похідні від нього салонний, салоновий з переносним значенням « поверховий, беззмістовний» активно вживаються і зараз.
У кінці XIX ст. слово салон набуло й ряд інших значень, заснованих на таких ознаках предмета, як « приміщення, зал»; «комфортабельність, зручність»; «приміщення для художніх виставок»; «спільне приміщення для відпочинку на кораблі, в готелі». Тоді ж виникла і спеціальна назва салон-вагон, яка означала вагон, у якому, крім спальних місць, було ще й окреме приміщення типу вітальні.
У наш час, починаючи з 60- х років, спостерігається пожвавлене використання слова салон у значенні « побутовий заклад ( магазин, ательє, перукарня і т. д.), що відрізняється від інших більшою комфортабельністю, вищим рівнем обслуговування, більшою кількістю вигод для громадян». Отже, назва салон у вказаному розумінні виступає символом високої якості обслуговування, максимумом вигод у тому побутовому закладі, яким користуються. Тому надмірне захоплення цією назвою ( а таке зараз спостерігається), особливо коли об’єкт не відповідає змістові, може привести до курйозних ситуацій: який же це салон ( магазин, ательє, перукарня), якщо в ньому нечемні працівники, відсутні потрібні товари або замовлення не виконуються в строк?
Слово салон почало вживатися також для позначення внутрішньої частини будь-якого засобу для перевезення людей: автобуса, тролейбуса, літака тощо, напр.: «Цього року почалося серійне виготовлення комфортабельних тролейбусів нової марки « Київ-4». Їхній салон зсередини оздоблено блискучим пластиком» (Літ. Україна). Але на відміну від розглянутого вище значення оцінний елемент у ньому відсутній, оскільки слово салон у даному випадку набуло спеціального, термінологічного значення.
Нарешті, слід відзначити ще одну особливість уживання розглядуваного слова. У минулому столітті ним називалась сезонна виставка картин, яка відбувалась у Парижі, тобто слово салон позначало реалію виключно французького життя. Це значення фіксувалося лише в Толковом словаре русского языка Д. М. Ушакова (1934). Пізніше укладачі словників російської та української мов не включали цього значення до реєстрів. Проте останнім часом слово салон почало вживатися на позначення міжнародних виставок не лише картин, а й інших предметів. Пор. «У Женеві відбувається міжнародний салон автомобілів» (Рад.Україна); «В лютому 1965 р. «Антей» — АН-22 вперше злетів у небо України, а у червні з’явився в XXVI Міжнародному салоні аеронавтики і космосу в Парижі» (Наука і суспільство). Не виключено, що таке вживання виникло шляхом семантичного запозичення.
Таким чином, слово салон у значеннях, про які йшлося, належить до активного лексичного фонду. В його семантичному складі та вживанні відбувся ряд змін які здебільшого відбивають зміни в позамовній дійсності.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space