Г. Н. ДЕМЧИК

ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ МІСЯЦЯ СЕРПЕНЬ

Коли відходять липневі дні, на порозі — восьмий син року — серпень, останній місяць літа:
Ще серпень лиш прийшов, а осені дихання
вже віє од листків зелених та сумних.
(В. Сосюра)
Серпень з вереснем схрестили
Довгі шпаги несмертельні.
Перша шпага — жовтий промінь,
Друга шпага — сірий дощ.
(М. Рильський)
Та й справді, сонце вже повертає на осінь, але ще не в’яне наше « красне літо». Буяють зеленню парки, стоять сухі й ясні дні, у садах жовтіють, рум’яніють, червоніють яблука, груші. Синіють сливи, звисають янтарні, фіолетові грона винограду. Але найважливіша прикмета серпня — неозорі поля стиглих хлібів. У цей час трударі у полі, бо, як говорить українське прислів’я, «Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину». Саме від тих, хто під час жнив від рання й до смеркання тримав, не розгинаючись, у руці серп, і прийшла до нас назва місяця серпень. Вона спільнослов’янська і відома багатьом мовам. У південних слов’ян — болгар, сербів, хорватів — серпнем звався липень, оскільки пора жнив у них наступає раніше ( болг. сръпан, с.-х. срˆпањ).
У чеській, польській, словенській мовах назва восьмого місяця року так само, як і в українській, етимологічно пов’язана зі словом серп (ч. srpen, n. sierpień, слов. veliki sˆrpán, бо липень — mali srp ān). Що ж до білорусів, то у них місяць жнив має зовсім прозору назву — жнівень, хоч у деяких діалектах засвідчена назва серпень (Словарь белорусского наречия, Спб., 1870, с. 578).
Українській мові відомі ще інші назви серпня. Так, у 1904 р. етнограф В. Шухевич записав на Гуцульщині назву копень, яка теж пов’язана з жнивами: у цей час зжате збіжжя складають у копи. Український поет, вчений, член « Руської трійці» Я. Головацький у розвідці « Поділ часу у Русинів» подає назву кивень, виводячи її від дієслова кивати (коні кивають головами, відганяючи ґедзів). Ця назва була й у західноукраїнських календарях XIX століття ( див.: Кочерган М. З історії українських назв місяців. — Мовознавство, 1967, № 1). Проте літературною і нормативною у сучасній українській мові затвердилась назва серпень.
У російській мові восьмий місяць року називається август. Цю назву дослідники етимологічно пов’язують з ім’ям римського імператора Августа ( від лат. Augustus). У деяких діалектах російської мови побутували назви густарь (за етимологією В. Даля, «всего в избыткh, густо hдятъ»), припасиха (від дієслова припасать).
Цікаву назву мав місяць серпень у староукраїнській мові — заревъ. Учені-етимологи пов’язують її з дієсловом заревати (укр. ревіти). Цей місяць, за спостереженнями наших предків, був порою гону оленів, коли їх протяжний рев наповнював ліси.
Як бачимо, українська назва місяця серпня спільна з назвами цього місяця у багатьох слов’янських мовах і пов’язана з господарськими турботами (серпень, копень), з тваринним світом (кивень).

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space