СИТУАТИВНИЙ — СИТУАЦІЙНИЙ

Слова ситуативний — ситуаційний, утворені відповідно за допомогою латинського суфікса -ivus- → — ивн- та українського -н-, в українській мові мають різне значення. Ситуативний — це ‘той, що викликаний певними умовами, який виник у певних умовах’. Наприклад: Епізодичний, ситуативний негативізм, упертість за певних умов може стати рисою характеру (з наук.- поп. літ.); У п’єсах російських та українських авторів каламбури створюються завдяки використанню ситуативних контекстів (з наук.-поп. літ.).
Ситуаційний — стосується до ситуації і фігурує, як правило, в словосполученнях ситуаційний характер, ситуаційні аналоги, ситуаційні системи. Наприклад: У цих випадках постачання має поки що ситуаційний, так би мовити, лотерейний характер, що зв’язує руки і звужує сферу наших послуг. Вихід бачиться в перебудові системи державного забезпечення, а точніше — в переході на оптову торгівлю (з газ.); Ситуаційні аналоги дозволяють привносити образну інтерпретацію залежно від широти і загальної ерудиції дослідника, його інтуїції, життєвого досвіду (з наук.-поп. літ.).
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space