Г. X. ЩЕРБАТЮК

СНІЖНИЙ І СНІГОВИЙ

У газетній статті читаємо « Споруджено сніжні гірки для дітей» («Рад. Україна», 1964). Як правильно — сніжні чи снігові гірки? Звернімося до словника: сніжний — багатий на сніг, а покритий снігом, подібний до снігу, із снігом — сніговий, сніжний. Українській мові властиві обидва прикметники від іменника сніг.
І сніжний, і сніговий були спочатку відносними прикметниками. Тому й зустрічаємо паралельно: зима сніжна і снігова, гірка сніжна і снігова, сніжна і снігова пустеля, сніжні і снігові замети, сніжний і сніговий вітер, курява сніжна і снігова та ін. Ці відносні прикметники, що мають однакове значення, утворюються за допомогою синонімічних суфіксів -н(ий) та -ов(ий). Однак, функціонуючи у різних словосполученнях, поєднуючись з іменниками найрізноманітнішої семантики, подібні прикметники часто набувають відмінних значень. Сфера функціонування паралельних однокореневих утворень чітко розмежовується: прикметники із суфіксом н(ий) частіше вживаються як якісні, а форми з синонімічним суфіксом -ов(ий) усталюються для вираження відносної ознаки в термінологічних словосполученнях. Так, за прикметником сніжний закріплюється значення «багатий на сніг, подібний до снігу ( як сніг)», а сніговий набуває значення « зроблений із снігу». У термінологічних сполученнях також усталюється відносний прикметник на -ов(ий).
Пор. вживання якісного прикметника сніжний: «Зима тисяча дев’ятсот двадцять четвертого року була сніжна й дуже сувора» (Довженко); «Сніжним насипом піднявся шлях» (Стельмах); «Сніжну скатерку розстелимо в саду ми» (Рильський) — і відносного прикметника сніговий: «Снігова вода ще пахне гострою свіжістю, як перші проліски» (Гончар); «Такий стан мій нагадав мені катання з високої снігової гори» (Яновський); «На вершинах Паміру альпіністи розшукували волосату снігову людину» (Руденко).
Отже, треба розрізняти слововживання у сполученнях снігова гора і сніжна зима.
У сучасній українській літературній мові є багато прикметників, які утворені від тієї самої основи за допомогою синонімічних суфіксів -н(ий) та -ов(ий). Проте значення їх далеко не тотожні. Напр. жирний — жировий, парний — паровий, холодний — холодовий, пітний — потовий, теплий — тепловий, страшний — страховий, смачний — смаковий, смішний — сміховий, слушнийт — слуховий.
Пор. вживання співвідносних прикметників із різним значенням у таких реченнях: «Бугай ходив по кругу, красиво вигнувши жирну в важких зморшках шию» (Тютюнник) і «Кореневі паростки та жирові пагони зрізують протягом вегетаційного періоду» («Колгоспник України»); «Страшна картина постала перед його очима» (Довженко) і «Артіль повністю засипала насінні і страхові фонди» («Хлібороб України»); «Пиріг з квасолею дуже смачний і м’який» (Яновський) і « Столовий виноград України приваблює своїми смаковими якостями і ароматом» («Наука і життя»); «Суворих слів, холодних і шорстких, перебираю низку» (Рильський) і «Холодове загартування рослин відоме порівняно давно» («Наука і життя»); «Вадим люто стиснув записку в пітній долоні» (Руденко) і « Для нормальної роботи шкіри велике значення мають потові і сальні залози» («Вечірній Київ») і т. ін.
Значення подібних однокореневих прикметникових пар настільки диференціювалися, що тут прикметники із суфіксами -ов(ий) і -н(ий) сприймаються тепер як абсолютно різні за походженням.
Але в мові помітна тенденція не тільки до розмежування значень через використання різних словотворчих афіксів. Нерідко маємо прикметники на -ов(ий) там, де прикметник на -н(ий) не втратив свого відносного значення. Звичайно такі утворення сприймаються як спеціально термінологічні. Напр.: асфальтний—асфальтовий, петельний—петльовий, спиртний—спиртовий, зубний— зубовий, стінний—стіновий, снарядний—снарядовий, струнний—струновий, сортний—сортовий і т. д. Пор. функціонування таких прикметників у різних контекстах: «А незабаром вона вже вміла працювати на всіх машинах, що стоять у цеху: ґудзиковій, петельній» («Вечірній Київ») і « При човниковому способі петльові повороти агрегату доцільно робити за межами оброблюваного полях (« Колгоспна виробнича енциклопедія»): «На Диканьку лежить асфальтова дорога» (Цюпа); «У 1938 р. поблизу Керчі був заснований асфальтовий завод» («Гірнича промисловість України») і « Я йду по вулицях пустих асфальтних» (Воронько).
У наведених прикладах відносні прикметники петельний і петльовий різняться способом словотвору, який підкреслює диференціацію термінологічних значень. А значення прикметників асфальтний і асфальтовий або збігаються, або форма на -ов(ий) виступає як вузько термінологічна.
Виникнення таких паралельних форм часто пояснюється намаганням розмежувати загальномовний і термінологічний способи вираження значення відносності. Кожна з паралельних прикметникових форм закріплюється в якійсь одній термінології.
Крім названих, у сучасній українській літературні мові є багато однокореневих прикметників на -н(ий) та -ов(ий), значення яких не диференціюється. Вони утворюються переважно від конкретних іменників — назв рослин, речовин, матеріалу тощо. Напр.: лимонний—лимоновий, естампний—естамповий, гардинний—гардиновий, антрацитний— антрацитовий, ожинний—ожиновий, наметний—наметовий, оперний—оперовий, гротескний—гротесковий і под. Пор.: «Ми з нею йшли того дня до оперного театру слухати концерт» (Яновський) і « Зала першого в республіці оперового театру вся в червоному оксамиті» (Яновський); «Гротескні образи і порівняння служать поетові ( Шевченкові) в його сатиричному розвінчуванні ненависної йому дійсності « царів» і « царят» (Рильський) і «Зриму художню деталь і конкретизуюче порівняння застосовує Шевченко і в гротескових образах « Великого льоху» («Радянське літературознавство»).
Отже, внаслідок розвитку якісності у прикметниках на -н(ий) і втрати ними здатності виражати ознаку через відношення до предмета виникають однокореневі утворення на -ов(ий), за якими закріплюється чисто відносне значення. Здебільшого вони виступають у термінологічних словосполученнях.
Подібні процеси характерні також для російської1 та інших слов’янських мов, зокрема польської, чеської, де паралельні утворення за допомогою різних суфіксів або мають однакове значення, або семантично диференціюються.
Див.: Е. А. Земская, О некоторых факторах развития словообразовательной системы современного русского языка, зб. «Проблемы современной филологии», М., 1965.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space