Л. О. СИМОНЕНКО

КОЛИ ВЖИВАЮТЬСЯ СЛОВА СТЕРЖЕНЬ, СТРИЖЕНЬ?

Наша мова багата виражальними засобами, тому одні й ті ж або близькі поняття можна виразити за допомогою різних за звучанням слів. Наприклад, предмет видовженої, циліндричної або чотиригранної форми, а також деталь такої форми, яка є переважно основою або опорною частиною чого-небудь, у сучасній українській мові іменується стержень і стрижень. Пор.: «Сонячні годинники можуть бути різних типів, але їх стержень слід завжди спрямовувати до полюса світу» (Астрономія) ; «Як один з електродів (негативний) використовується охолоджувальний вольфрамовий стержень» (Наука і життя); «Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня» (І. Сенченко). Цими ж лексемами в ливарній промисловості називають « частину ливарної форми, яку використовують для утворення порожнин у виливку»: «У ливарному виробництві за останні роки створено новий технологічний процес виготовлення «стрижнів» (Комуніст України).
Для значної кількості слів нашої мови характерна полісемія, тобто в більшості випадків слово має кілька усталених значень, які утворюють семантичні варіанти цього слова. Полісемія властива і лексемам стержень і стрижень. Виникає вона внаслідок рухомості семантичної структури лексичної одиниці, де нові значення утворюються на основі схожості предметів та за подібністю їх функцій. Слово стрижень набуло поширення в термінологічній лексиці, в якій воно співвіднесене з відповідними поняттями різних галузей знань. Так, у біологічній термінології термін стрижень уживається на позначення осьової, серединної частини чого-небудь у рослинному чи тваринному організмі, напр.: «Обсортки і стрижні качанів кукурудзи у силосі становлять 53,3%» ( Соц. тваринництво); «У контурному пері розрізняють стрижні і по боках опахало» (Зоологія).
У будівельній механізації стрижнем називають прямовисний елемент конструкцій (ферми, башти), що несе навантаження, довжина якого значно більша від його поперечних розмірів. У гідрографії — це лінія, що сполучає точки поверхні ріки з найбільшою швидкістю течії: «За Вишгородом Дніпро круто повертав ліворуч. Тут на стрижні сходились вітри з Дніпра і Десни» (С. Скляренко).
Отже, на сучасному етапі розвитку української мови слова стержень і стрижень уживаються паралельно. На підставі наведених вище прикладів можна, однак, говорити і про виразні тенденції до їх розрізнення, які вже намітилися. Насамперед слово стержень уживається переважно як технічний термін. В біології і гідрографії закріпився термін стрижень. Він проникає і в технічну термінологію, особливо у ливарну справу. Переносного значення може набувати тільки слово стрижень.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space