СЕРГІЙ ЧЕМЕРКІН

ЗНАЙОМІ НЕЗНАЙОМЦІ. V Стіл.

Відтоді, як у комп’ютерах почали використовувати електронний маніпулятор миша, зображення на моніторі набуло уявного віртуального вигляду. Тут є й віконця, й іконки, а все це знаходиться на такому ж уявному столі. Тобто, ви, сідаючи за комп’ютер, маєте перед очима робочий стіл, на якому розміщені в певному порядку усі потрібні для роботи інструменти. Така традиція називання робочого місця й інструментів, які мають бути під рукою, перейшла до прикладних програм — графічних, макетувальних, текстових та ін. Наприклад, у графічних програмах чи програмах для верстання фахівці користуються монтажним столом, а на ньому вже шукають палітру інструментів. Тут ви знайдете і перо, і олівець, і пензлик, тобто усе, що необхідно для роботи.
Процес надання комп’ютерним програмним атрибутам назв реалій побутового життя походить із англійської мови, звідки терміни ( часто через посередництво російської мови) потрапляють в українську.
Поняття ‘ робочий стіл’ прийшло з англійської — desktop. Сучасні словники англійської тлумачать слово desk як ‘ письмовий стіл, робочий стіл’, а top — як ‘ верхівка, верх; верхній, найвищий’. Значення цієї лексеми нове і для англійської мови, тому не дивно, що деякі словники ще не фіксують desktop як комп’ютерний термін. Хоча, звичайно, в електронних словниках фіксується таке тлумачення як ‘ комп’ютерна настільна конфігурація’.
Більшість лексичних і фразеологічних значень слова стіл в українській мові асоціюються з процесом споживання їжі. Та й не дивно, такий ‘ вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки, на яких розміщують різні предмети’, спочатку й був призначений для споживання їжі. Більше того, одне із значень слова стіл — ‘ їжа, страви; харчі; вид їжі, режим харчування’. Коли накривають на стіл, то це означає, що ‘ готують все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви’; коли кажуть подавати на стіл, то мають на увазі ‘ подавати якісь страви для їжі’, а коли просять до столу, то це вказує на те, що ‘починають пригощати’. Ну що ж, поїли, подякували, то треба й устати з-за столу — ‘вставати, закінчивши їжу’. А ще коли ‘ нехтують соціальну нерівність, ставляться як до рівного’, то кажуть за один стіл сідати. Однак за столом не тільки можна сидіти: на столі лягти — означає ‘ умерти’; під стіл ходити — ‘ бути дуже малим ( про дитину)’.
Поняття ‘ робочий стіл’ у СУМі не зафіксоване, однак там є адресний стіл та стіл знахідок — реалії того часу, коли було видано Словник (1978). Адресний стіл — ‘установа, в якій реєструють мешканців даного міста й видають довідки про місце їх проживання’; бюро (стіл) знахідок — ‘ установа, відділ, куди приносять знайдені речі для повернення їх власникам’. Є ще тут стіл переговорів — сідати за стіл переговорів, тобто ‘початок переговорів’. Коли ж сідають за круглий стіл, то це означає, що відбувається ‘ зустріч, нарада тощо, учасники якої мають рівні права’. Пізніші лексикографічні праці форму робочий стіл не фіксують. Проте в них зафіксоване активне використання інших « столів»: тлумачні словники початку нинішнього століття передають одне із значень слова стіл так: ‘установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами ( адресний, паспортний, стіл знахідок)’. Тобто з’являється ще одна реалія життя — паспортний стіл, однак робочого стола у словниках немає. Якщо ж зазирнемо до термінологічного словника, то і там не знайдемо робочого стола.
Як бачимо, в українську мову активно входять нові поняття, які уже без застережень розуміють не лише користувачі комп’ютерів, а й інші мовці, оскільки в новому терміні простежуються « старі» значення.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space