ВІДНОСИНИ — ВЗАЄМИНИ — СТОСУНКИ — ЗНОСИНИ

Ці слова у своїх значеннях є синонімічними, мають багато спільного, однак не завжди взаємозамінні у контексті. Адже кожне з них має свій своєрідний семантичний відтінок, відрізняється від інших лексичною сполучуваністю.
Очевидно, найбільш нейтральним, найчастіше вживаним словом із значенням ‘стосунки, зв’язки, взаємини між ким-чим небудь’ є відносини. Воно однаковою мірою вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо і входить до складу багатьох термінологічних ( суспільно-економічних, політичних та ін.) виразів. Так, скажімо, жодного сумніву чи мовного дискомфорту не викликає функціонування лексеми відносини у сполученні із прикметниками аграрні, виробничі, господарські, громадські, госпрозрахункові, дипломатичні, економічні, земельні, ідеологічні, міждержавні, міжнаціональні, політичні, правові, ринкові, суспільні, торговельні; іменниками розвиток, погіршення, поліпшення, поглиблення, розбудова, розгортання, згортання, припинення; дієсловами встановлювати, зміцнювати, розширювати, розвивати, розбудовувати та ін. Такі словосполучення є показовими для мови публіцистики: «особливо важливим стає усунення перешкод для розвитку міжнаціональних відносин»; «пріоритетність двосторонніх відносин України з іншими державами визначає зміст стратегічного партнерства»; «трансформація всієї системи економічних і політичних відносин супроводжується різким зниженням рівня її стабільності».
Менш частотним в українській офіційно-діловій мовній практиці є слово взаємини. Словник української мови одним із його тлумачень подає ‘ взаємні стосунки між ким-, чим- не-будь’. Не існує якихось конкретних рекомендацій чи обмежень щодо його вживання. Але здебільшого взаєминами називаємо двосторонні контакти: українсько-російські взаємини, встановлення і поглиблення двосторонніх взаємин з європейськими країнами.
Що ж до інших двох синонімів цього ряду — стосунки та зносини — то їх вживання в усній та писемній офіційно-діловій мові викликає певні застереження. Словник української мови дає одним із значень слова стосунки ‘відносини, зносини між країнами, товариствами і т. ін.’, що супроводиться ремаркою « рідко». Тому доречним це слово є тоді, коли йдеться про зв’язки, взаємини, які виникають між людьми. Висловлювання на зразок «стосунки з країнами Співдружності», «розвиток стосунків особливого партнерства України з Північноатлантичним альянсом», «розбудова стосунків із США» звучать штучно і неприродно. Очевидно, милозвучніше і правильніше було б сказати «відносини особливого партнерства», «розбудова відносин/взаємин із США».
Останній із зазначених синонімів є чи не найвиразніше стилістично маркованим і обмеженим у своїй лексичній сполучуваності. Річ у тому, що незважаючи на свою колишню популярність ( неодноразово спостерігається, наприклад, у творах В. Винниченка та М. Грушевського), протягом довгого часу слово зносини було « призабутим», і лише від недавнього часу почало знову активно вживатися, але тільки у сполученні з прикметником дипломатичні: «Українська дипломатична традиція бере свій виток з часів Київської Русі, від дипломатичних зносин з Візантією у 840 році», «треба знати особливості українського менталітету, нашу багатовікову культурно-історичну традицію, в т. ч. й традицію дипломатичних зносин».
Сюта Галина

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space