ПРОТИРІЧЧЯ — СУПЕРЕЧНОСТІ

В українській мові ці слова часто функціонують як варіанти ( у СУМі протиріччя — ‘те саме, що суперечності’, тобто мають однакове значення; у Філософському словнику за ред. Шинкарука 1979 р. слова протиріччя немає взагалі). Так, вони вживаються в мові засобів масової інформації: протиріччя між собою і оточенням, протиріччя у внутрішньому світі людини, протиріччя людського духу, протиріччя в предметах і явищах об’єктивного світу, протиріччя української душі, протиріччя в громаді, протиріччя історії, наприклад: «Постає проблема, чи не залежить « строкатість» нашого культурного та історичного розвитку від внутрішніх протиріч в українській душі, які цікавили ще Г. Сковороду і які П. Куліш назвав колізіями між розумом і серцем?» (з журн.). Проте в українській мові для позначення невідповідності чого-небудь чомусь давно усталилося слово суперечність (його фіксує Словник за ред. Б. Грінченка), яке відповідає законам словотворення української мови і має багато спільнокореневих утворень: суперечити, суперечливий тощо. Прозоре його значення робить зрозумілими для кожного вислови: суперечність політики з тенденцією світового розвитку, суперечності людського буття, суперечності в ученні церкви і житті мирян, суперечності законодавства, суперечності інтересів людини і законів природи, суперечності в собі. Практика вживання слова суперечність закріплюється і художньою літературою, наприклад: «Отже, м’якість і твердість, примхливість і дисципліна — вона [ Марія] сама помітила ці суперечності в собі, зафіксувала їх в автопортреті» (М. Слабошпицький). Тому не треба боятися повторити двічі те саме, коли йдеться про одне поняття без будь-яких відмінностей у значенні, наприклад: «Державно-політичні ідеали вченого зазнали чималих змін протягом його творчої та політичної діяльності й несуть на собі відбиток як суперечностей особистої еволюції Драгоманова-теоретика, так і суперечності тієї епохи, в якій він творив і діяв» (з журн.). Це ще раз актуалізує твердження про те, що варіанти у мові не можуть співіснувати довго. Один з них закономірно відходить.
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space