ШВАЦЬКИЙ ЧИ ШВЕЙНИЙ?

У сучасній українській літературній мові на позначення того, що пов’язується з пошиттям одягу, спостерігається паралельне вживання синонімічних прикметників швацький і швейний. Якому ж із них варто надати перевагу?
Прикметник швацький, як це засвідчують авторитетні лексикографічні джерела XIX — початку XX ст. (Українсько-німецький словник Є. Желехівського і С. Недільського — 1886 р.; Словарь української мови за ред. Б. Грінченка — 1909 р. та ін.), відомий в українській мові віддавна. Пор.: швацька голка, швацька робота і т. ін. Після появи механізованого способу пошиття одягу цей прикметник почав уживатися також для називання пристроїв, механізмів, призначених для пошиття одягу (швацька машинка) або приміщень, майстерень, де шиють одяг (швацька майстерня тощо). Відповідну тенденцію підтверджують не тільки лексикографічні праці, але й художня практика уживання словосполучення: З майстерні долітало цокання швацьких машинок (А. Шиян); — Бачиш, мені вже давно хотілося що-небудь робити. Я й придумала, що треба завести швацьку майстерню (В. Козаченко); В дитбудинку працюють різні майстерні — шевська, швацька, слюсарна і т. ін. (П. Панч).
Шиття, а ще більшою мірою — лагодження одягу — у межах сімейного поділу праці було винятково жіночою справою ( згадаймо, наприклад, у народній пісні: Не питайся, мій синочку, чи вона багачка. Тільки ходи, людей питай, яка з неї швачка. Тому за своїм походженням і первісним значенням прикметник швацький пов’язаний із іменником швачка — «жінка, яка шиє або лагодить одяг» (швачка > швачк + ський > швацький).
Прикметник швейний з’являється в українській мові під впливом російської мови пізніше — лише в радянські часи. Він утворений також від назви жіночої професії швея — російського відповідника українського слова швачка. З середини XX ст. названий прикметник навіть потіснив традиційно вживану лексему швацький; він уживався із тими самими значеннями. Відтоді вказане слово пропонується в перекладних словниках як можливий варіант до прикметника швацький. Пор.: є у школі і своя швейна майстерня («Знання та праця», 1968); Вже в перші післяжовтневі роки, коли була створена швейна індустрія і з’явилося поняття « масового промислового одягу («Мистецтво», 1968); У них на фабриці стільки швейник машин — одноголкових, двоголкових і навіть 12- голкових (з газети).
Зважаючи на потребу відродження питомої української лексики, яка свого часу була необґрунтовано витіснена з мовного обігу, вважаємо за доцільне надати перевагу лексемі швацький.
Марія Годована

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space