ТАКТОВНИЙ — ТАКТИЧНИЙ

Ці слова мають спільний корінь, близькі звучанням, але різні за значенням.
Тактовною називають людину, яка володіє почуттям міри, такту (прикметник тактовний утворено від іменника такт — «почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності): Опинився він [хлопчик] у колективі людей вимогливих, але й справедливих, доброзичливих, тактовних (О. Гончар).
Прикметник тактичний утворений від іменника тактика у значенні «сукупність прийомів, методів або способів», що використовуються у політиці, спорті, на війні для досягнення мети або здійснення певної бойової операції»: Відступ міг диктуватися і тактичними міркуваннями (І. Ле); Хмельницький уміло використовував різноманітні тактичні прийоми, залежно від співвідношення сил і конкретної обстановки (з підручника).
Найчастіше вживається у словосполученнях тактичне мистецтво, тактична боротьба, тактична схема, тактична перевага, тактичний маневр, тактичний прорахунок, тактичні заходи та ін. Тактовний сполучається зі словами людина, вчителька, завідувач, допомога, запитання і под.
Очевидно, помилки у вживанні цих слів спричиняються міжмовною омонімією: російське тактичний відповідає українському слову тактовний, а українське тактичний — російському тактический.