ТУРБУВАТИ — ТРИВОЖИТИ — НЕПОКОЇТИ — ХВИЛЮВАТИ

Це логічні, або ідеографічні синоніми, які відтінюють у кожній новій назві певні ознаки того самого поняття. Вони різняться тим, що відбивають якусь нову рису явища, не охоплену іншими синонімами цього ж ряду. Основна функція ідеографічних синонімів — уточнювати характеристику поняття, показувати міру виявлення ознаки, властивості чи характер дії. Саме в цьому класі синонімів найяскравіше виявляється одна з головних ознак синонімічних слів — наявність відтінків чи відмінностей при спільному предметнопонятійному значенні. Досить часто різниця чи відмінності значень логічних синонімів буває ледь відчутною і майже невловимою, сформулювати, виділити її дуже складно, хоч кожен із мовців знає, точніше, відчуває, коли треба вжити одне з кількох синонімічних слів.
Семантичні відтінки виявляються в зіставлювальних словах-синонімах. Досить часто вживаються близькі за змістом дієслова турбувати — тривожити — непокоїти, що мають основну спільну суть «викликати почуття неспокою, тривоги, хвилювання». Ось, наприклад, найзагальніший зміст дієслова непокоїти: а) порушувати чийсь спокій, завдавати турботи, клопоту, турбувати: Шановні добродії редактори! Простіть, що непокою Вас моїм листом (М. Драгоманов); Вона була дуже заклопотана… що зосміливилася непокоїти Мотчуків у такій незвичній порі (Л. Мартович); б) викликати хвилювання, тривогу, побоювання; приводити у стан неспокою, занепокоєння, хвилювання: Виховательку така упокореність аж непокоїть: чи не надломилось щось внутрішньо у ньому, чи не перестарались бува у спільному педагогічному натискові на його дитячу волю та психіку (О. Гончар); в) завдати фізичного болю; турбувати: Від тієї ночі носить Рубанюк у тілі кулю, яка часто непокоїть (І. Цюпа).
Семантичну структуру дієслова турбувати становлять такі його значення: а) викликати неспокій, хвилювання; непокоїти: Найбільше турбує мене в Кульбаці оця різка дисгармонія його душевного ладу, раптові спалахи, крайня неврівноваженість (О. Гончар); Думки ці не заспокоїли його [Макара Івановича]. Щось іще турбувало його, залазило до серця, зазирало під шкіру комашнею (М. Коцюбинський); б) порушувати чийсь спокій: — Ніте, Маріє, ми її [Христю] спершу розчешемо, — турбує Марина (Панас Мирний); в) виводити що-небудь із стану спокою: Вечірній вітер турбував стареньку грушу (Леся Українка).
Дієслово тривожити має найбільш розгалужену семантику й виражає вищий порівняно зі словами турбувати і непокоїти ступінь неспокою чи тривоги (воно входить своїми значеннями і до іншого синонімічного ряду: тривожити — хвилювати — бентежити): а) викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання: Мить пожадана прийшла: довершено труд многоденний! Що ж то за сум, не збагну, потай тривожить мене (М. Зеров, переклад з О. Пушкіна); Найбільш тривожило матір, що [Данько] часто задумується (О. Гончар); б) порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого-, чого-небудь; завдавати клопоту; турбувати: Летять ключами журавлі, ключами, Мандрівним співом ніч тривожать сонну (М. Рильський); в) позбавляти спокою; примушувати нервувати; дратувати: Він вже хотів звернути набік, щоб не тривожити дурно чужих собак, коли ж гляне — іде супроти його од хати середнього віку чоловік (П. Куліш).
Отже, спільним в усіх дієсловах є «порушувати чийсь спокій», проте «порушувати спокій» можна по-різному — від приємного неспокою, радісного хвилювання до тривоги, дражливості: Таємниця, що спершу приємно непокоїла її [Олену], згодом почала невимовно тяжіти (І. Вільде); Тиша в операційній вже непокоїла не тільки Сахно. Черговий персонал …
теж нервувався (Ю.Смолич).
У мовній практиці часом обмежуються лише одним якимось синонімом, наприклад, чуємо вислови «Мене хвилює здоров’я дітей», «Нас хвилює проблема кадрів». А тим часом для відтворення змісту цього поняття існує цілий синонімічний ряд, про виражальні можливості якого не варто забувати.