УДОБРЮВАТИ — УДОБРЯТИ

У Словнику за ред. Б. Грінченка немає дієслова удобрювати. Тут фіксується тільки удобряти, що має значення «задобрювати (задобряти), здобувати чиюсь прихильність різними подарунками або послугами». Однак це слово не стало загальновживаним, і пізніше словники відповідниками до російського задабривать давали українські задобрювати, загоджувати.
У тому ж Словнику на позначення процесу внесення поживних речовин у ґрунт знаходимо дієслова добрити, видобрити, а також вужчі, конкретніші угноювати, угноїти, що відповідають російським навозить, унавоживать, унавозить; удобрять (удобрить) навозом.
Добрити — давнє слово. «Історичний словник українського язика» за ред. Є. Тимченка засвідчує ще в джерелах XVII ст. добрити, але як «признавати, звати добрим, хвалити» і добритися — «піддобрюватися, примилятися». У Словнику за ред. Б. Грінченка виділено три значення добрити: 1) «задабривать»; 2) «хвалить»; 3) «удобрять». Інші лексикографи не занотовують цього слова.
«Практичний словник сільськогосподарської термінології» П. Сабалдиря (X., 1931), не даючи добрити (тобто «вносити добрива»), пропонував інші спільнокореневі префіксовані дієслова: здобрювати, здобрити, а проект «Словника сільськогосподарської термінології» (К., 1933) — піддобрювати, піддобряти, здобрювати, здобряти, видобрювати, видобряти.
Але всі вони залишилися в словникових джерелах, а в загальному мовному вжитку поширилося дієслово цього кореня з префіксом у-: удобрювати. «Російсько-український словник» 1937 p., а за ним і всі українські одно- і двомовні словники фіксують цю форму як літературну норму.
Причиною того, що дієслово добрити лишилося невідомим у значенні «вносити добрива» для переважної більшості мовців, очевидно, стала його семантика.
Коли для поліпшення родючості полів в Україні почали ширше вживати не тільки органічні речовини, а й мінеральні, з’явилася сама назва добриво. Утворилася вона від добрити за допомогою суфікса -ив(о) на позначення речовини, маси. Паралельно поширилася й нова, суфіксально-префіксальна форма на -юва (аналогічна до інших дієслів цього продуктивного типу), в якій префікс у- обмежував і уточнював значення.
Подекуди трапляється удобряти в розумінні «вносити добрива в землю, наприклад: «Хто землю удобряс, тому й земля повертає» (присл.). Однак це порушення сучасної літературної норми. Словники й сучасна мовна практика засвідчують вживання дієслівної пари удобрювати, удобрити (на позначення процесу внесення добрив у ґрунт), а також угноювати (вносити гній у ґрунт): «Удобрити землю масно, вродить рясно» (присл.) тощо.
Це і є сучасна лексична норма.