М. В. КРАВЧЕНКО

ЯК ВИНИКЛО СЛОВО УРОЖАЙ?

Усім нам добре відоме слово урожай. Воно широко вживається в сучасній українській літературній мові в усіх її стилях. Слово це багатозначне. Насамперед воно означає загальну кількість злаків, овочів, фруктів, ягід, грибів, тобто всього, що вродила земля:
І трудились люди вволю,
І давали добрив полю —
Вийшов добрий урожай!
Г. Бойко.
Вживається лексема урожай також із значенням « велика кількість, багатий збір вирощеного зерна, різних плодів» і т. ін. Напр.:
Трудівників усіх країн
Я в рік Новий поздоровляю.
Хай миру буде роком він,
Хай буде роком урожаю!
М. Рильський.
У розмовному стилі слово урожай може мати переносне значення і виражати взагалі значну кількість кого-, чого-небудь. Пор.:
І словами, повними любові,
він повідав про осінні влови,
про багатий рибний урожай
І. Гончаренко.
З погляду словотворення іменник урожай є похідним. Щодо його мотивації, то можна вважати, що в функції твірних слів однаковою мірою виступають два дієслова — уродити і уродитися. Про це свідчить семантична спорідненість між лексемою урожай і дієсловами уродити, уродитися. Адже урожай — те, що вродила ( уродила) земля, дерево, кущ, і те, що вродилося ( уродилося) на землі, в полі, городі, на грядці, деревах, кущах тощо.
Про те, що для іменника урожай твірними можуть бути обидва дієслова, свідчать їх семантичні можливості. Так, одним із багатьох значень дієслова уродити є « дати урожай». Напр.:
Ой, сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди
О. Олесь.
Дієслово уродитися також може мати значення « вирости, дозріти» (уродилася пшениця, гречка; уродилося жито; хліб уродився; яблука вродилися). Напр.: «Посуха та й посуха. Жита запалило, хліб уродивсь рідкий та безсилий» (М. Коцюбинський). Таким чином, уже в самому значенні дієслів уродити і уродитися закладені потенційні можливості для формування похідного від них слова урожай.
Яке ж словотвірне значення містить у собі суфікс — ай? Адже від нього також у значній мірі залежить семантика похідної лексеми урожай. Цього не можна визначити, спираючись лише на дані літературної мови: сьогодні таку словотвірну модель в українській літературній мові має тільки іменник урожай.
Проте цікавий допоміжний матеріал дають діалекти. Так, у закарпатських говірках, які належать до архаїчної групи говорів і характеризуються наявністю багатого історичного мовного матеріалу, знаходимо той самий тип словотворення, що й у слові урожай. У говірках північно-східної Мукачівщини є слово сходжай, яке означає « збір, гурт людей, що сходяться докупи». Напр., у мовленні: «Там, на улици, цілий сходжай. Стоять та говорять люди» (записано в с. Страбичово, Мукачівського р-ну, Закарпатської обл.). Сформувалася лексема сходжай від дієслова сходжоватися ́ шляхом усічення суфікса основи інфінітива — ова- (діалектна форма літературного -ува-) і додаванням суфікса — ай з явно вираженим значенням збірності.
У говірках Перечинського району ( с. Тур’я Ремета) зафіксоване нами слово цього ж словотвірного типу — складжи́й, яке означає « купа складених речей». Утворилося воно від дієслова складати і теж має значення збірності. Напр.: «Назбирала много прати. Цілий складжай в хижи». До того ж якщо врахувати, що в закарпатських говірках слово уроджай вимовляється так само, як і сходжай, складжай, а саме — із звуком ( д∩ж), то подібність цих слів не викликає ніякого сумніву. Пор.: сходж-ова-тися ́ — сходжа́й; склад-а́-ти — складжа́й; урод-и́-ти, урод-и́-тися — уродж-а́й. Отже, суфікс — ай у всіх трьох словах містить у собі збірне поняття великої кількості кого, чого-небудь. Слово урожай у літературній мові називає збірне поняття, вказує на загальну кількість окремих однорідних предметів, що сприймаються як єдине ціле.
Діалектні форми на відміну від літературної зберігають у вимові звук ( д∩ж). У словнику Б. Грінченка знаходимо: уроджай, урожа, урож’я. «Словник бойківських говірок» М. Й. Онишкевича також подає форму уроджай. Цікаво, що в цьому ж словнику маємо й дієслово сходжатися, вжите в значенні « збиратися на щось урочисте», хоча похідної лексеми сходжай, зафіксованої нами в закарпатських говірках, тут нема. Так діалектно- історичні дані допомагають виявити словотвірну модель, за якою сформувалося слово урожай, встановити значення суфікса — ай, а також семантику слова урожай.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space