УЯВА — УЯВЛЕННЯ

Обидва слова-поняття стосуються сфери ідеального, сфери людського мислення, творення образів, ширше — внутрішнього світу людини, певною мірою — її психічного стану. Але кожний з іменників має характерну тільки для нього сполучуваність. Так, уява як синонім до слова фантазія найчастіше виступає в таких зворотах: уява, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві. Напр.: Так, так! Це не уяви витвір хорий…
Тебе я бачив, престарий соборе, І з понадсенських споглядав узбіч Середньовічну фантастичну ніч.
М.Рильський Уявити — це викликати в уяві образ, активізувати свою фантазію, відновити щось бачене, чуте, згадати. Такими різними мовними засобами — і лексично, й семантично — передається той самий зміст. Той, хто дбає про слово, намагається в найзвичнішому знайти щось своє, неповторне. Читаємо, наприклад, у книжці В. Скуратівського «Посвіт» такі рядки: «Готуючись до поїздки, я намагався уявно відновити в пам’яті етнографічні джерела, пригадати особисті бувальці, пов’язані з піччю» і не можемо оминути цікавого мовного звороту уявно відновити в пам’яті, де прислівник уявно перегукується з прикметником уявний, дієсловом уявити та іменником уява. Останній утворює типові словосполучення дитяча уява, хвора уява, сила уяви, постати в уяві і под.
А втім, чи на місці слово уява в деяких інших контекстах: Книга дає уяву про життя і творчість письменника» (з журн.); Зелений оленець справді не мав уяви про Сіроманців і Пломистих Блискавок (Р.Федорів). В обох випадках йдеться про знання, пізнання, тому тут треба було скористатися зворотами давати уявлення, не мати (мати) уявлення, зміст яких передається синонімами давати знання, знати, або при запереченні не знати, допомогти зрозуміти, пізнати.
Іменник уявлення утворює типові словосполучення: загальне уявлення, релігійні уявлення, уявлення про мистецтво тощо.
Правильне слововживання відбито в таких, наприклад, контекстах: Їхні уявлення про мову застарілі (з газ.); Не мають жодного уявлення про філологію (з газ.); Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Рильський).