ВАНТАЖИТИ — ЗАВАНТАЖУВАТИ — ПРИВАНТАЖУВАТИ

Слово вантажити ‘вводити в роботу програмне забезпечення’, а також спільнокореневі з ним словоформи надзвичайно частотні в Інтернеті. Адже процес передавання інформації з одного пристрою комп’ютера чи програми на інший — основа всіх програмних процесів. Не дивно, що навколо цього слова створився сприятливий ґрунт для появи слів із новими значеннями та коренями. Як з’явилося значення цієї лексеми? Чому з таким самим значенням використовується слово завантажувати’? На нашу думку, саме ці два слова були перекладом багатозначної англійської лексеми load ‘завантажувати програму, дані’, коли комп’ютерні технології почали входити у наш побут, а відтак почали з’являтися слова з новими значеннями. Така ситуація дала поштовх для виникнення лексем, які почали дублювати значення. В Інтернеті сьогодні активно функціонують як довантажувати, так і дозавантажувати ‘продовжувати вводити в роботу програмне забезпечення’; як перевантажувати, так і перезавантажувати ‘повторно вводити в роботу програмне забезпечення’. Так само вживаються слова вантажити, завантажувати, підвантажувати, підзавантажувати на позначення процесу введення в роботу програмного забезпечення.

Ситуація ускладнилася ще й перекладом англійських термінів, які зазвичай трапляються в Інтернеті або використовуються у так званому меню програмного забезпечення. Серед цих слів — спільнокореневі англійські лексеми download ‘завантажувати чи вивантажувати програму, дані’, loading ‘завантаження/вантаження програми, даних’, reload ‘повторно завантажувати’, а також слово reset ‘повертатися у вихідну позицію, повторно вмикати’.

Саме останнє слово в українській мові в Інтернеті (та й узагалі в мові користувачів) набуло значення «повторно вмикати комп’ютер’. А оскільки ця дія частково повторює ‘здійснювати повторне завантаження програмою’, то на позначення повторного вмикання комп’ютера почали використовуватися слова перезавантажувати, перевантажувати.

Водночас у мові Інтернету функціонують і слова перезавантажувати, перевантажувати щодо програмного забезпечення, які походять від англійського reload. Тобто різні англомовні лексеми стали основою для розвитку багатозначності українських слів.
Зауважимо, що англійське дієслово download ‘завантажувати чи вивантажувати програму, дані’ по-українському не завжди перекладалося як завантажувати. Часто користувачі вживали замість нього стилістично марковане качати. Воно стало настільки продуктивним у Інтернеті, що навколо нього утворилося ціле словотвірне гніздо. Отже, те саме значення англійського слова дало два різні відповідники в українській лексичній системі.

Яке із цих слів стане нормативним, покаже час, однак сьогодні можна зробити певні узагальнення, що, наприклад, слово завантажувати частіше вживається у літературному контексті, ніж качати. Лексеми з основою завантаж- частотніші в Мережі, ніж їх еквіваленти з основою вантаж-. Так само лексеми з основою перезавантаж- частіше можна зустріти в інтернет-контекстах, ніж перевантаж-. Це також дає підстави говорити про домінування форм із префіксом за-. Така специфіка закріплена й лексикографічною практикою, наприклад, слово завантаження зі значенням ‘переміщення даних з одного запам’ятовувального пристрою комп’ютера в інший, який зазвичай має вищу оперативність’, вже кодифіковане словниками.

Комп’ютерна термінологія, яка особливо динамічно функціонує в молодіжному середовищі, не може не позначитися на мові цієї соціальної групи, зокрема сленгу. Так, розширення значення слова вантажити ‘обтяжувати непотрібною інформацією, обдурювати’, ймовірно, пов’язане з вантажити у значенні ‘вводити в роботу програмне забезпечення’. Можливо, саме завдяки активному використанню в Інтернеті омоніма комп’ютерного терміна розвинулася позитивна конотація слова, яке, очевидно, за походженням — із словника соціально знижених прошарків суспільства. Наприклад, Раніше в українській літературі моновіршів не було — це просто, весело, стьобно і не навантажує.
І поряд: Що стосується музичної композиції «Білі роси на Росі», то ця річ дуже суперово «привантажена». Тепер ці обидва слова активно вживаются у мові сучасної молоді.

Проте в Інтернеті трапляються слова не лише з українськими коренями, мова користувачів рясніє кальками з англійської та російської мов. Наприклад, на позначення ‘введення в роботу програмного забезпечення’ вживають дієслова лоадити, даунлоадити, грузити, перегружати. Звісно, такі словоформи ненормативні, оскільки створені не за українськими словотвірними моделями.

Значна частотність використання таких слів у Мережі свідчить про те, що вплив інших мов на українськомовний простір в Інтернеті — одне з найпотужніших джерел формування строкатих синонімічних рядів, у яких є слова, що порушують чинну літературну норму. Це свідчить про непростий шлях становлення українського слова у цьому каналі комунікації, зважаючи на активні та складні позамовні та внутрішньоструктурні процеси, які тут відбуваються.
Сергій Чемеркін

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space