Я. І. ОЛЬХОВИЙ ЩО ТАКЕ ВАРНАК?

У Тараса Григоровича Шевченка є антикріпосницька поема «Варнак», у якій показана історія жорстоко скривдженого і окраденого панами селянського парубка-кріпака. Всупереч своїй приязній до людей природі він став народним месником, а здійснивши помсту, розкаявся у злочинах, яким супротивилась його щира і доброзичлива проста селянська душа. Парубок віддав себе добровільно властям, і його було засуджено на довічне ув’язнення і каторгу. Цю ж фабулу в подібній інтерпретації письменник опрацював і в написаному трохи пізніше, але теж на засланні, однойменному прозовому творі.

Назва обох творів «Варнак» до цього часу не знайшла достатньо чіткої і вірогідної етимології. Так, за академічним словником мови Т. Г. Шевченка, варнак — це каторжник або таврований каторжник. Борис Грінченко, а опісля й упорядники семитомного етимологічного словника української мови до цих значень додають ще й «збіглий каторжник». За одинадцятитомним тлумачним словником української мови слово варнак має значення «збіглий каторжник» або просто «каторжанин». У російських словниках, наприклад у словнику М. Фасмера, під ним розуміється ще й просто арештант. Як бачимо, серед наведених тлумачень слова варнак немає цілковитої одностайності.

Ще більша розбіжність існує в етимологічних поясненнях даного слова. Так, етимологічний словник української мови відносить його до запозичень з російської, де воно, крім значень, приписуваних йому в українській мові, начебто означало ще й «злого чи недоброго». Походження ж його це джерело характеризує як «неясне», припускаючи можливість запозичення з якоїсь ближче не окресленої тюркської мови і наводить паралелі — старотатарське урламак, чуваське варли, варлакан («красти», «той, що краде»). Не вдаючись до будь-яких спроб пояснення етимології, відомий дослідник М. Фасмер у своєму словнику для слова варнак також обмежується ремаркою «неясне». Наведені пояснення, хоч і правильні у своїй основі, все ж виявляються цілком недостатніми для висвітлення етимології загадкового слова. Як нам здається, може стати у пригоді зіставлення Шевченкового героя із міфічним образом біблійного злочинця Варави, який, подібно до Варнака, розкаявся у своїх кривавих злочинах.

На можливість утворення форми варнак із імені Варава (грецьке β α ρ υ ά β α σ) вказує насамперед значна фонетична близькість, а відтак і наявність у східнослов’янських мовах, зокрема в українській, аналогічних словотворчих моделей, за якими такі форми могли утворитись (пор., зіставлення українських потура або потурен «потуречений чоловік» з субстантивом потурнак, з таким же значенням). Важливим, як нам здається, підтвердженням такої можливості є наявність аналогічного слова, похідного від даного імені, в західноукраїнських діалектах, утвореного за латинським прототипом імені Варава — Барабба (Barabba). Ним є відзначене багатьма словниками і часто вживане у західноукраїнських письменників слово бараба (бараб) із значенням «злочинець, розбійник».

Тотожність значення варнак і бараб(а), їх фонетична близькість, при достатній вмотивованості походження останнього від імені біблійного Варави-Барабби (див.

Етимологічний словник української мови: В 7 т., т. 1, К., 1982, с. 137) говорить про те, що і слово варнак повинно б мати таку ж генеалогію, як і його західноукраїнський відповідник.

Мотив покаяння Шевченкового варнака, що перегукується з біблійними мотивами, на нашу думку, є свідченням глибинного зв’язку між цими двома образами. Щоправда, в Шевченковій інтерпретації каяття набуває цілком відмінного характеру. Біблійний Варава кається у своїх злочинах, як видно, зумовлених його порочною натурою, задля того, щоб отримати вступ у царство небесне. Натомість каяття Шевченкового Варави-варнака є завершальним актом самопожертви в ім’я загального миру і справедливості, які повинні б настати після остаточного знищення сіячів зла.

Безумовно, наведене дослідження — це лише спроба трохи інакше, аніж було прийнято до цього часу, підійти до осмислення стародавнього слова. Дальші пошуки можуть внести в запропоноване тлумачення значні корективи й уточнення.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space