ВАРТІСТЬ — ЦІНА

З першого погляду важко сказати, однакові чи різні за значенням термінологічні одиниці вартість — ціна. Із трьох наведених у словнику лексико-семантичних варіантів слова вартість лише третє безпосередньо стосується фахової спеціальної термінології — ‘економічна категорія, властива товарному виробництву, яка становить втілену й уречевлену в товарі суспільно необхідну працю’.
В сучасній українській мові, зокрема й у фаховій економічній літературі, паралельно з терміном вартість активно вживається лексема ціна. Сфера її вживання не обмежується стилістичними ремарками економічне чи спеціальне. Зрештою, не тільки у фаховому, а й побутовому спілкуванні мовці вільно оперують словосполуками передплатна ціна, відпускна ціна, оптова ціна та ін. «Словник синонімів української мови» терміни вартість і ціна подає в рамках одного гнізда, вважаючи їх смислово тотожними: Селянин віддав поміщикові частину врожаю… або оплачував її вартість грішми (з підруч.); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка).
Та чи завжди слова ціна та вартість вважалися взаємозамінними? Зрештою, чи завжди можна заступити одне поняття іншим без спотворення змісту вислову?
Вже у XVIII ст. лексема варть вживалася і в ролі іменника, і в ролі дієприкметника. Очевидно, з дієприкметника варть за допомогою суфікса -ість утворений віддієприкметниковий абстрактний іменник вартість. У XIX ст. це слово було багатозначним (означало переважно ‘цінність’, ‘значення’) і вже не сприймалося як іншомовне. В економічних працях І. Франка термін вартість вперше вжитий не лише щодо продуктів праці в їх натуральній формі (споживча вартість), а й стосовно цін (мінова вартість). У сучасному тлумачному словнику споживча вартість трактується як властивість товару, речі задовольнити якусь потребу покупця. Пор. у мові публіцистики: Єдина мета капіталу — збагачення через прибуток — вимагає реалізувати товари як споживчу вартість (з журн.). Водночас поняття мінова вартість згаданий словник тлумачить як форму виявлення вартості через прирівнювання одного товару до іншого в процесі обміну: ‘здатність товару чи послуги обмінюватися на інші товари чи послуги’.
Однак збіг значень термінолексем вартість і ціна не означає, що вони є завжди взаємозамінними. Сучасна мовна практика виразно засвідчує їх стилістичне розрізнення. Зокрема, значення терміна вартість дещо ширше, ніж терміна ціна. Фахівці скажуть теперішня вартість, майбутня вартість, додана вартість, споживча вартість, але договірна ціна, роздрібна ціна, контрактна ціна. І в цих словосполученнях заступання слова ціна лексемою вартість і навпаки буде помилкою і може призвести до порушення змісту. Пор. також поповнення термінологічного фонду за рахунок термінологізації загальновживаних слів, як-от ринкова вартість, вартість мінімального споживчого кошика, закон вартості, номінальна вартість, відновна, реалізаційна, балансова вартість. Пор.: Здійснювати продаж державного майна не за початковою балансовою вартістю, а за відновною (з журн.).
Отже, на сьогодні у мові активно вживаються обидва слова — і вартість, і ціна, які не завжди взаємозамінні у фахових текстах.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space