ВАРТОВИЙ чи ЧЕРГОВИЙ?

У сучасній українській мові вартовий і черговий як субстантивовані прикметники на позначення особи — це різні слова, тому їх слід розрізняти. Так, зокрема, вартовий означає «той, який стоїть на варті, обороняє кого-, що-небудь» (СУМ, т. 1, с. 333). Напр.: Чи то задрімав вартовий, чи обмарило, тільки не помітив він, як шаснула мимо висока худа жінка з косою за плечима ( А. Дімаров), Коло стовпа стояв вартовий, він повинен був дивитися, чи не йде де-небудь орда ( Легенди та перекази).
Черговий — «той, який виконує в порядку черговості які-небудь обов’язки» (СУМ, т. XI, с. 301). Напр.: …зовсім мертва тиша. Черговий і наглядачі розмовляли тільки пошепки та на мигах та поклацували пальцями умовні знаки ( І. Багряний). Лише іноді прикметник вартовий вживається у значенні прикметника черговий. Напр.: Метушився вартовий лікар: … — Отже, «дружніш». Підожди, скоро вже прийдуть, загетьманують ( М. Хвильовий). Але це значення для нього є розмовним і рідковживаним. Тому на позначення черговості слід віддати перевагу прикметнику черговий.
У прикметників вартовий і черговий, у всіх відмінкових формах наголошеним є закінчення, пор.: вартовий, черговий, вартового, чергового, вартовому, черговому, вартовим, черговим. Наголошення черговий, яке, на жаль, часто трапляється в усній мові, є неправильним, ненормативним.
(Наталя Ковальчук)

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space