Г. Н. ГОРЮШИНА

ІЗ ТАЄМНИЦЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА ВИХОВАННЯ

Складним і довгим був шлях українського слова виховання. Найближчим ́ його родичем в етимологічному ряді є дієслово виховувати, ́ що утворилося від ховати, ́ семантично пов’язаного з пізньопраслов’янським діал. chovati(sę) «стерегти(ся), зберігати, таїти; доглядати; годувати; погрібати», якому відповідають д.-рус. ховатис# ́ «стерегтися»; рос. діал. ховати; укр. ховати; блр. ховаць; п. chowac; ч. chovati; словац. chovat’; н.-луж. chowas. ́ ́ ́ ́ ́ Про дальші зв’язки цього слова в індоєвропейських мовах існують різні твердження. Деякі дослідники порівнюють слов’янські форми з литовськими: saugùs «обережний» і sáugoti «таїти, берегти». Але найбільш прийнятною вважається думка тих етимологів, котрі зближують ці форми з давньоверхньонімецьким scouwon « дивитися» і віддаленішим давньогрецьким утворенням із ритуальним значенням « жрець» (буквально « той, хто гадає по жертві»), з якими генетично пов’язане, очевидно, втрачене у слов’янських мовах *skovati «дивитися уважно», що споріднене з прасл. *skumati; ч. zkoumati «досліджувати». Без s-mobile (рухомого) сюди ж належать, очевидно, д.-інд. kavís «наглядач, пастир»; лат. cavēre «зберігати, дотримуватися, стерегтися», яким відповідають також прасл. *cuti «чути»; укр. чути.
Інші вчені, виходячи із значення « годувати, пестити», вважають пізньопраслав’янське діал. chovati видозміною дієслова *govati і далі зближують chovati з лат. fovēre «зігрівати, перен. дружити». Щодо розвитку найдавнішого праслов’янського значення « зберігати, таїти», то тут можливі дві незалежні лінії еволюції: 1) «зберігати, таїти» > «доглядати, турбуватися» > «кормити, годувати»; 2) «зберігати, таїти» > «ховати ( щось)» > «ховати щось у землю» > «погрібати».
Як свідчать факти, одні слов’янські мови зберегли переважно перший комплекс значень, інші — другий, а у деяких мовах наявні елементи з обох ліній розвитку найдавнішого « зберігати, таїти». Саме з першою лінією значень слова chovati пов’язане основне значення укр. виховати— виховання. До ́ ́ того ж у західних діалектах української мови та у мові письменників західних областей України, зокрема І. Франка, вживаються слова ховати, ́ ховання ́ зі значенням « виховати, виховання»: «А наша мамуся Добра до ховання: Виховала дівку, Яко малювання» (Нар. пісня); «Вона Предславу сю любила, як дитину, Ховала і пестила, і навчала» (І. Франко).
У сучасній білоруській мові також наявне дієслово выхаваць ́ (відповідно выхаваннє), ́ тотожне за значенням українському.
У російській мові, за даними словника В. Даля, ховать ́ із значенням « ховати, зберігати» зареєстроване на Псковщині та у Калузькій області. Рос. воспитание походить від воспитать, що з огляду на наявність о у префіксі вос- слід вважати запозиченням з церковнослов’янської мови, де воно зводиться до ст.-сл. питати, яке разом з його іншими слов’янськими відповідниками пов’язується з прасл. діал. pitati «годувати». Таке саме значення представлене й у сх. пűтати; словен. pítati; ч. pitati.
Отже, укр. виховання, блр. выхаваннє ́ і рос. воспита́ние серед інших значень мають спільне значення « годувати», але походять від різних слів: українське і білоруське — від пізньопраслов’янського діал. chovati(sę) (з основними давнішими значеннями « зберігати, утримувати; таїти; погрібати» і пізнішим « годувати»), а російське через церковнослов’янське і старослов’янське посередництво походить від прасл. діал. pitati «годувати», якому відповідає споріднене рос. питать «годувати, кормити».
Слово винахід, ́ утворилося від винаходити, ́ а винаходити ́ є похідним від находити, ́ первісне значення якого було « ходячи, натикатися на що-небудь». З цього значення розвинулося сучасне « виявляти, помічати щось». Новоутворені винаходити, винахід ́ ́ стали тепер позначати відповідно: «створювати що-небудь нове» та « те, що винайдене; зовсім нове, невідоме». Слово винахід порівняно молоде в українській мові. Вперше його засвідчив Є. Желехівський наприкінці XIX ст. Зустрічаємо це слово і в « Російсько-українськомусловнику» Є. Тимченка 1897 p., який до рос. изобретение подає два відповідники: винахід ́ і вигад, щоправда, останній ́ так і не ввійшов до загального вжитку. У білоруській мові слово винаход пройшло такий самий шлях розвитку, як і в українській.
Рос. изобретение ́ вважається видозміненою формою від обрести, що походить з д.-рус. обрhсти, спорідненого з ст.-сл. обрhсти, а також з литовським résti « піймати ухопити», або — на думку інших дослідників — з литовським ràsti « находити», лат. rast, гот. wratôn, д.-ісл vrata. В російській мові слово обретать ́ також означає « находити, відшукувати, одержувати», тому і похідне изобретение вживається з тим самим значенням — « те що винайдене, зовсім невідоме». Отже, рос. изобретение ́ й укр. винахід ́ мають тотожні значення, але походять від різних слів.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space