МАРИНА НАВАЛЬНА

ВІЙНИ ЗАГАРБНИЦЬКІ Й « СОЛОДКІ»
(СЕМАНТИЧНА ДИНАМІКА ЛЕКСЕМИ ВІЙНА В СУЧАСНІЙ МОВНІЙ
ПРАКТИЦІ)

В українській мові слово війна вживається передусім у прямому значенні: ‘організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо’. Війни означують залежно від характеру намірів (загарбницька, визвольна), масштабів поширення (світова, міжнародна, локальна), території (кримська, югославська, афганська, іранська), учасників (наполеонівська), часу, тривалості (середньовічна, столітня), застосовуваного виду зброї (ядерна, хімічна).
Значно ширше використовується слово війна у переносному значенні — ‘ стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимось; боротьба’. Найбільше таких переносних уживань з’явилося у зв’язку із зіткненням інтересів в економіці й торгівлі, негативними процесами в обігу грошей, конфліктами та сварками з приводу чогось, пор.: ринкові війни, валютні війни, земельні війни, хлібна війна та ін.: Ринкові війни не залишають і миротворців. Кіпрська компанія заважає участі наших суперлітаків у стратегічних перевезеннях НАТО («Народна армія», 30.08.2005); Валютної війни нині немає, бо валютники працюють без перешкод, ніхто на них не зважає («Вечірні вісті», 26-29.12.2005): Вінницька міська влада, оголосивши про спрощення та зміну системи оформлення земельних питань, таким чином оголосила в місті земельну війну («Народна армія», 3.12.2005).
Серед найменувань цієї групи трапляються й такі, які не лише вказують на об’єкт суперечок чи конфліктів, але й мають виразне експресивне забарвлення, пор.: «солодка війна», «карамельна війна»: Хто переможе в « солодкій війні»? (заголовок); Власне кажучи, це не початок «карамельної війни» між олігархами, як її вже встигли охрестити колеги («Високий замок», 4.06.2005).
Слово війна дедалі активніше вживається як метафоричне окреслення конфліктних ситуацій у сфері інформаційних технологій, рекламного бізнесу тощо, пор.: інформаційні війни, рекламна війна, корпоративні війни, війна форматів та ін.: Через величезний ринок послуг із написання дипломних, курсових, контрольних робіт створено своєрідний ринок інформаційних війн («Високий замок», 4.06.2005); Як подивишся телевізор, то головна рекламна війна розгорнулася між виробниками пральних порошків, мила та шампунів, неначе в нас всі ходять брудними («Сільські вісті», 12.07.2006); Непорозуміння між фірмами юристи інакше не називають як корпоративними війнами («Голос України», 28.07.2005); Оскільки традиційним видам реклами настає кінець, то нас чекає війна форматів («Голос України», 13.09.2005).
Широковживаними стали й назви війна компроматів, виборчі війни, зумовлені активністю політичної боротьби претендентів у період виборчих перегонів: Початок агітації в Україні став початком виборчої війни між політичними силами («Хрещатик», 24.08.2005); Т. Чорновіл також заявив, що він проти війни компроматів під час виборів («Сільський час», 27.01.2006) та ін.
Слово війна щораз ширше використовують для називання активних суспільних та громадських рухів населення, його боротьби за свої права та намагання вплинути на дії влади, пор.: війна громадськості, антипільгові війни, комунальні війни, водяні війни, війни за магазини тощо: «Будівельний бум» у Харкові або війна громадськості з органами місцевого самоврядування («Голос України», 12.11.2005); Коли учасники різноманітних підпільних озброєнь часів війни добиваються своїх пільг, деякі політики розгорнули щодо них антипільгову війну («Товариш», 9-12.12.2005); Ще кілька таких морозів — і Україні не потрібні будуть ніякі інші катаклізми, їй достатньо буде таких комунальних війн («Народна армія», 16.02.2006); Стосунки міської енергосистеми та « Київводоканалу» ніколи не були злагодженими, а зараз під впливом громадськості розгорнулися справжні водяні війни («Хрещатик». 17.11.2005); Війна за магазин мешканців двох будинків у Таращі сталавідома всьому місту («Таращанський край», 24.02.2006).
Словосполучення війна церков у публіцистичній практиці — це конотативна характеристика суперечок між різними релігійними конфесіями, що набули розголосу: Саме тоді, коли церква має відстоювати миролюбиві позиції, вона розвиває війну церков, яка має назву « Руська православна Церква і Східні Патріархи» («Сільський час», 12.12.2005).
Сема ‘ агресивність’ визначає аксіологічний зміст висловів сімейні війни, війни між сусідами: Психологи зазначають, що сімейні війни і в новому столітті не вщухають, більше того, дії подружніх пар стають навіть агресивнішими («Голос України», 9.07.2005); Війна між сусідами триває вже не один десяток років: труїли курей, знімали огорожу, а це вже й до підпалу дійшло («Борисфен», 10.02.2006).
Слово війна уживається також для номінування конфліктів промислового характеру. Так, гучною була газова війна, як названо суперечку між Росією та Україною щодо ціни й механізмів постачання газу: Сучасна україно-російська холодна війна отримала назву газової («Народна армія», 30.08.2005) або Москва залишається у стані газової війни з Києвом («Голос України», 12.11.2005). У зв’язку з тривалими переговорами щодо цін на газ між Україною та Росією нового звучання набула словосполука психологічна війна: Газова проблема в Україні створила психологічну війну в головах українців («Українська газета», 23.02-1.03.2006). Вона відбиває неоднозначне ставлення мовців до ініціаторів конфліктної ситуації.
Газовою війною журналісти називають не тільки недомовленості держав через незадовільне постачання газу в Україну, але й події, пов’язані з вибухами газу в приміщеннях, пор.: Газові війни в квартирах (заголовок).
Останній новотвір, що засвідчує переносне вживання слова війна, — «молочна війна»: Молочна війна (заголовок): Росія ввела заборону на ввезення до РФ всієї української продукції тваринництва («Товариш». 7-9.02.2006).
Отже, слово війна в переносному значенні побутує практично у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства, позначаючи суперництво, змагання, ворожнечу, сварки, боротьбу, протистояння тощо. Більшість найменувань воєн стали загальновживаними стійкими словосполуками ( пор.: ринкові війни, валютні війни, інформаційні війни, війна компроматів). Інші мали тимчасовий характер, оскільки позначали конфлікт, який із часом втратив свою гостроту: хлібна війна, водяні війни, виборчі війни, молочна війна. Натомість слововживання солодка війна, карамельна війна, війна з «пробками», війна за таланти виникають у сучасній мовній практиці як оказіональні.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space