Н. Г. СИДЯЧЕНКО

ПРО СЛОВА СЬОГОДЕННЯ І ВІКОПОМНИЙ

Наші читачі зі Львова запитують: «Де і коли з’явилися слова сьогодення і вікопомний, які часто вживаються у мові газет і журналів і яких немає в живій мові? Чи зустрічаються вони в класиці і в яких письменників?».
Усі слова, якими більш чи менш активно користуються люди, входять до лексичного, або словникового, складу мови. Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток. Швидкі темпи розвитку української мови в післяжовтневий період позначились передусім на її словниковому складі. Як свідчать словники і лексична картотека Інституту мовознавства АН УРСР, слова сьогодення і вікопомний поширилися в українській мові саме в радянський час, хоч були відомі ще в XIX ст.
В українській мові, як і в багатьох інших, є розмовні і книжні слова. Книжні слова властиві писемній формі літературної мови. До книжної лексики належать слова, що позначають різні абстрактні поняття (доблесть), урочисто забарвлені (достойний, корифей), більшість слів старослов’янського походження (глава, мрак), історизми (дідизна, драгоман), етнографічні діалектизми (аул, караван), іншомовні слова (містер, релікт, тоталітарний), виробнича термінологія, а також термінологія наукова, технічна, суспільно-політична, офіційно-ділова (діловод, ізотоп, недоторканість і т. д.). Окрему групу в складі книжної лексики становлять поетичні слова: вітровіння, легіт, небокрай, названі так за їх переважне вживання у мові поезії. До цієї групи належать також вікопомний і сьогодення.
Найраніше слово вікопомний фіксує Словник Б. Грінченка як « незабутній, достопам’ятний». А до його реєстру, як відомо, ввійшли в основному слова, що існували в українській мові до 70- х років XIX ст. Це слово знаходимо у творах М. Старицького, М. Бажана, Ю. Яновського, Л. Дмитерка, М. Вінграновського, Л. Забашти, Л. Первомайського, І. Цюпи, П. Воронька та ін. Активно вживав його М. Рильський:
В дні вікопомного повстання
Проти розбещених панів
Зросло народів двох братання,
Одної матері синів.
Це слово використовується і перекладачами, зокрема Б. Теном при перекладі « Одіссеї» Гомера:
Потім, коли і померлий згорів,
і уся його зброя,
Пагорб насипали ми і поставили
стовп вікопомний.
У середині нашого століття слово вікопомний заполонило публіцистику, де активно вживається і зараз, надаючи висловленню урочистого забарвлення, створюючи піднесений тон: «Торжествує Москва, торжествує країна у цей вікопомний день — третій день космічної ери» (Веч. Київ, 1961, 14 квіт.).
Слова сьогодення немає в Словнику Б. Грінченка. Лексична картотека Інституту мовознавства АН УРСР засвідчує його у творах М. Стельмаха, наприклад: «Отак і сходяться пісня і життя, присмерк давнини і сьогодення», а також Ю. Збанацького, Д. Луценка, В. Козаченка. Прикметник сьогоденний, на відміну від спільнокореневого іменника, знаходимо у творах автора XIX ст. П. Куліша: «Усяке гуторить і побивається тільки про власне сьогоденне діло». У М. Рильського також часто натрапляємо на цей прикметник: «Слухай, дивись, учись, Будь сьогоденним».
І в сучасній публіцистиці значного поширення набув цей іменник, про що свідчать матеріали, надруковані у республіканських газетах: «Розмаїте і багате наше сьогодення» (Рад. Україна).
В українській мові, що досягла високого рівня розвитку, простежується виразна тенденція до зближення норм усного і писемного мовлення. Відповідно до цієї тенденції слова вікопомний і сьогодення все частіше можна почути в офіційних виступах. Невиключено, що з цієї обмеженої сфери функціонування вони перейдуть до ширшої сфери розмовно-побутового мовлення, дещо втративши свою патетичність. Проте це лише гіпотеза.
Поширенню слів вікопомний і сьогодення у розмовному стилі перешкоджає не лише піднесеність, патетичність, притаманні їх семантиці, а й наявність нейтральних синонімів: незабутній, сучасність. Однак і в буденному житті є місце для патетики і піднесення, тож і в усній розмові можливі слова вікопомний і сьогодення. Вживання їх залежить від освіченості та культурного рівня мовців, від їх суб’єктивного мовного смаку. Слід тільки дбати про стилістичну відповідність згаданих слів мовній ситуації.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space