Вогнище — осередок

Іноді запитують, як треба правильно говорити й писати — « вогнище шкідника» чи «очаг шкідника»? Слова « очаг» в українській мові не існує. Щоправда, воно іноді потрапляє на сторінки окремих видань, але ці поодинокі випадки є грубим порушенням норм української літературної мови: «Можна влаштувати очаг із каміння або дерну, вирізаного у вигляді цегли» (М. Погребецький, «В дорогу», 1953); «Біля очага був улаштований стіл із ящиків, наготовлений до вечері» (переклад твору А. Первенцева « Честь з молоду», 1949).
Російське слово очаг перекладається на українську мову — залежно від тексту і змісту — такими словами: вогнище ( огнище), осередок ( осереддя), зосередження. На означення місця скупчення і розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин можна вживати вираз вогнище (шкідника) або ще краще зосередження шкідника. Випадки використання слова вогнище (огнище) заслуговують на особливу увагу. Треба добре знати основні значення і відтінки цього слова, щоб не робити прикрих помилок. Слово вогнище ( огнище), окрім прямого значення « вогонь, багаття», має ще й переносне — « місце виникнення, джерело поширення, розповсюдження чогось». Наприклад: «Усі вони грілися біля одного вогнища, кожен брав звідти світло й тепло. Огнище те — любов до країни своєї, до свого народу» (Коцюбинський); «Треба добитися того, щоб кожна фабрика, кожна електрична станція перетворилася в огнище освіти» (В.І. Ленін, Твори, т. 31, К., 1951, стор. 464). При вживанні слова вогнище ( огнище) у переносному значенні, власне, й трапляється найбільше неточностей. Подаємо далі основні, найчастіше вживані сполучення слова вогнище ( огнище) та його синоніма осередок: вогнище ( огнище) інфекції, епідемії, зараження, захворювання, ураження і т. ін.; вогнище ( огнище) війни, агресії, експансії, опору і под.; вогнище ( огнище, осередок) культури, освіти; вогнище ( огнище) індустріальне, осередок індустріальний. А ось як виступають ці слова у конкретних текстах: «Особливу увагу слід зосередити на боротьбі з шкідниками і бур’янами, зокрема знищити всі вогнища повитиці» («Хлібороб України»); «Небезпечним вогнищем міжнародної напруженості стала Західна Німеччина, де зростають сили реваншизму і мілітаризму» (Резолюція XXIII з’їзду КПРС); «Із окремих культурних вогнищ і осередків, із невеличких струмочків формувалася українська радянська культура» («Вітчизна»).
Окреме значення має слово вогнище ( огнище), коли вживається як символ родини, сім’ї, домівки ( частіше зі словами домашнє, родинне, сімейне): «Він дім згадав, і огнище, і втіху, і добрий труд, і дружбу, і сім’ю» (Бажан); «Мама залишилася вдома, — треба ж комусь родинне огнище берегти» (Вишня). Отже, вирази домашнє вогнище ( огнище), родинне вогнище ( огнище), сімейне вогнище ( огнище) завжди означають « рідний дім, родина».

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space