ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ — ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Книжне слово спеціальність позначає ‘ основну кваліфікацію; фах, професію, за якою працює або яку набуває та чи інша особа’, це соціальні функції, виконувані людиною відповідно до професії, трудових навичок, якими вона оволоділа під час навчання. За цим словом закріпилося й значення ‘ галузь знань; дисципліна’. Відповідно в мові витворилися різні сполуки такого зразка: престижна спеціальність, популярна спеціальність або спеціальність 10.02.01 — українська мова, оволодіти спеціальністю будівельника тощо.
Коли хочемо у своєму висловлюванні вказати на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія, то вживаємо словосполучення за моделлю « прийменник за + спеціальність в орудному відмінку, наприклад: працювати за спеціальністю, шукати роботу за спеціальністю. Пор. у реченні: «А Килина від Насті довідалась, що та наступного року вже закінчує свій політехнічний, що роботи за її спеціальністю вистачить» (Є. Гуцало).
У тому ж разі, коли треба підкреслити галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має якесь відношення, то послуговуються конструкцією « прийменника (зі) + спеціальність у родовому відмінку», як-от: іспит зі спеціальності « менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», місячні курси зі спеціальності « бухоблік». Або: «Така література потрібна майбутнім фахівцям із спеціальностей «комп’ютеризовані інтегровані системи і робототехніка», «технологія виробництва» (з журн.).

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space