ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД ЖИТТЯ І ЗАДОВОЛЕНІСТЬ СОБОЮ

трибунність,
У сучасній мовній практиці помітно зросла кількість абстрактних іменників із суфіксом -ість на позначення якісних характеристик переважно нематеріальних основ буття: абиякість, ведучість, гуманітарність, діалоговість, почувальність,
християнськість. Наприклад: Так і було втрачено спостережливість, проникливість і
відтворення
приблизність, абиякість і незграбність — те, що можна було б назвати терміном
відповідальність
щодо
адекватного
«неоковирне серцезнавство ( з газ.).
станів
людської
душі. Прийшли
Абстрактна ознака найвиразніше представлена в мові продуктивним словотвірним типом із формантом — ість. На зростання регулярності цього типу впливає ознака якості, яку він вносить у систему похідних навіть за відсутності цієї ознаки у відносному прикметнику, що
мотивує новотвір.
особливої
уваги
з-поміж
них
іменники, мотивовані
віддієслівним
Функціонує в мові і велика кількість нормативних, традиційних абстрактних назв. І
заслуговують
прикметником, які вживаються поряд з віддієслівними іменниками з суфіксом -ення, пор.: забезпеченість — забезпечення, задоволеність — задоволення, загостреність — загострення, вивченість — вивчення, насиченість — насичення. Другий член у наведених парах позначає опредметненість певної дії або процесу.
Абстрактні та збірні поняття мали таке оформлення вже в старослов’янській і
давньоруській мовах.
водою, забезпеченість
Віддієслівні іменники з суфіксом — ення утворені вже на власне українському ґрунті. Їх фіксує « Словарь української мови» Б. Грінченка (1907—1909 рр.). Немає в цьому словнику іменників з суфіксом -ість, утворених від відносних прикметників з дієслівною мотивацією. З кінця ХІХ ст. вони активізуються в мові, напр.: Так, це велика прикрість, — промовив він до матері. — Ще більша, може, прикрість те, що певна матеріальна забезпеченість зробилася в нас від’ємною прикметою ( В. Підмогильний). Тут і в інших випадках слово забезпеченість позначає ‘ ступінь задоволення потреб когось або чогось’. Цей іменник функціонує здебільшого в іменних словосполученнях, залежний компонент якого — іменник в орудному відмінку однини чи множини: забезпеченість
матеріальними благами, забезпеченість природними ресурсами, забезпеченість науковими кадрами, пор. забезпечений водою, забезпечений матеріальними благами, забезпечений природними ресурсами, забезпечений науковими кадрами, напр.: Водні ресурси України досить незначні. Забезпеченість водою одного жителя республіки у 15 разів нижча, ніж у цілому по країні і майже найнижча в Європі ( з наук.-поп. літ-ри).
Віддієслівний іменник забезпечення вживається в значенні ‘ матеріальні засоби до існування’ і вимагає, як правило, означення, яке конкретизує його зміст: фінансове забезпечення, наукове забезпечення, соціальне забезпечення, інформаційне забезпечення, програмне забезпечення, пенсійне забезпечення (утворені на основі віддієслівних сполучень, пор.: забезпечувати фінансами, забезпечувати інформацією
характер дії, процесу присутній у словосполученнях: забезпечення умов існування, забезпечення стабільності конституції, забезпечення роботи електромережі, забезпечення потреб радіозв’язку, забезпечення зайнятості населення. Залежний компонент тут завжди має форму родового відмінка, напр.: Народ, як єдине джерело влади, створює державу для забезпечення нормальних умов свого існування (з газ.).
За
ступенем
конкретності-абстрактності
Кажемо: загострення
тощо). Опредметнений
визначаються
функціональні
можливості
соціально-
іменників загострення — загостреність. Загострення входить у словосполучення із синтаксичним зв’язком керування, де залежний компонент має форму родового відмінка. Цей іменник передає значення ‘ настання кризового моменту чогось, сильне відчуття чогось’.
хвороби, загострення суперечностей, загострення
політичної ситуації, загострення почуттів. У кожному з висловів наявна сема дії певного періоду, що виявляється в часовому проміжку: Взаємодія людини і біосфери в умовах інтенсифікації так званої природокористувальної діяльності має тенденцію до загострення внутрішніх суперечностей ( з наук.-поп. літ-ри).
Значення властивості і якості гострого відчуття чогось передає абстрактний іменник загостреність, пор.: полегкість, спустошеність, приреченість. Іменники на -ість співвідносні з словосполученнями: хвороба загострюється, суперечності загострюються, загострюється соціально-політична ситуація, загострюються почуття та з іменниково- прикметниковими ( пор. загострена хвороба, загострені суперечності, загострена ситуація, загострені почуття).
За таким зразком розмежувались у мові слова вивчення і вивченість. Вивчення вживається в значенні ‘ дія — оволодівання знаннями про когось або щось’ і, як і попередні іменники з суфіксом -ення, функціонує, поєднуючись із іменником у родовому відмінку: вивчення явищ природи, вивчення біосфери, вивчення розладів організму, вивчення психології народу, вивчення мови. Таке його вживання засвідчує мовна практика: У науці напрям повороту не важить, — сказав Славенко. — В науці важить констатація і вивчення факту (В. Підмогильний), Головна його [брифінгу] мета — вивчення впливу наслідків чорнобильської аварії на здоров’я людей та відновлення членства України [у Всесвітній організації охорони здоров’я] (з газ.). Словосполучення з віддієслівними іменниками утворені внаслідок синтаксичної деривації, пор.: вивчати явища природи, вивчати психологію народу, вивчати мову.
Дієприкметник вивчений мотивує похідний іменник вивченість, що позначає загальний стан дослідження чогось, сукупність відомостей, знань про щось: вивченість Предкарпатської нафтогазоносної області розцінюється як висока, а ступінь розвіданості потенційних ресурсів нафти і газу становить близько 60% (з наук.-поп. літ-ри).
Від різних синтаксичних конструкцій утворені слова насичення і насиченість. Насичення як опредметнена дія ( поповнення вмісту чогось) і насиченість — відприкметниковий абстрактний іменник (‘ значний вміст чого-небудь’) органічно входять у сучасний словник. Пор.: насичувати внутрішній ринок, насичувати сонячною енергією, насичувати рослини водою і насичення внутрішнього ринку товарами, насичення сонячною енергією, насичення рослин водою. Наприклад: Рослини й звірята, птиці, риби й комахи мають певні границі для свого насичення, для свого уживання, — лиш цей ненасичений рід [людей] не мав їх ніколи (М. Грушевський); Великі перспективи відкриваються в галузі пільгово-штрафного законодавства, яке … стимулює насичення місцевого ринку необхідними товарами ( з наук.- поп. літ-ри).
Абстрактний характер іменника насиченість пояснюється словосполученнями насичена газами, насичена озброєнням держава і насиченість води газами, насиченість озброєнням: у другому виданні [УРЕ] .. світ побачило 52 тисячі [статей], що свідчить про високу інформаційну насиченість цього зібрання (з газ.), За повнотою тексту, насиченістю реліктовим елементом, значимістю.. бойківські ладанки належать до найкраще збережених зразків давнього народного весільно-обрядового співу (з наук.-поп. літ-ри).
Не чітко розмежовує мовна практика слова задоволення і задоволеність, пор.: задоволення життям і задоволеність життям, задоволення собою і задоволеність собою. Проте різниця між ними все ж існує. Віддієслівний іменник задоволення вживається для позначення дії — отримання бажаного, необхідного, приємного й вимагає конкретизації, уточнення залежними іменниками: задоволення від життя, задоволення особистих політичних амбіцій, задоволення потреб, задоволення від пісні, пор.: задовольнятися життям, задовольняти особисті політичні амбіції, задовольняти потреби, задовольнятися піснею. Правильно казати: принеси людям задоволення, допоможи ближньому відчути задоволення від життя. Наприклад: Люблю спостерігати, як люди себе поводять у житті. Часто вони теж справжні актори. Покраще подивись і гарно передай бачене — принесеш людям задоволення, а то й радість ( Народні оповідання); різні знамениті люди уславилися тим, що займалися не тим, чого їх навчали, а тим, що їхній душі заманулося. Таких називалидилетантами, — від слова « дилетто», що в перекладі з італійської означає « задоволення» ( з наук.-поп. літ-ри).
Відприкметниковий іменник задоволеність позначає ступінь вираження почуття задоволення чимось, пор. [хтось] задоволений життям — [чиясь] задоволеність життям; [хтось] задоволений роботою — [чиясь] задоволеність роботою. Наприклад: Немає умов, немає приладів, немає бажання, а тому й про задоволеність роботою не мріймо (з газ.).
Отже, у мові немає нічого надлишкового. Кожне слово має причину своєї появи і свої функціональні можливості, на які впливає насамперед його синтаксична мотивація. Вона зумовлює різне афіксальне оформлення слів. Спільнокореневі іменники з різними суфіксами мають різне значення, різну лексичну і граматичну сполучуваність. І визначає їх сама мова, її закони і внутрішній розвиток.
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space