Н. М. НЕРОВНЯ

НА ЗДОРОВ’Я — ДОБРОГО ЗДОРОВ’Я

Значить, єсть у нас здоров’я, і краса, і сила, Вірю в творчість і любов я, що мене зросила, —
згадуємо рядки з « Пісні молодості» П. Г. Тичини.
Здоров’я ми бажаємо один одному, поздоровляючи з святом чи з якоюсь визначною подією в житті, доброго здоров’я — вітаємось при зустрічі, про здоров’я запитуємо, на здоров’я — говоримо у відповідь тому, хто дякує, за здоров’я келих піднімаємо. У Словнику української мови ( т. III) дається таке тлумачення цього слова: «Здоров’я — це стан організму, при якому нормально функціонують усі його органи». «Загальновідомо, що чим міцніше здоров’я людини, тим легше вона переносить усякі труднощі, несприятливі кліматичні умови, рідше хворіє, зберігає на довгі роки фізичну силу, бадьорість, працездатність», — читаємо ілюстрацію до цього тлумачення з журналу « Наука і життя». Слово здоров’я ще означає той чи інший стан, самопочуття людини: «З госпіталю, адресуючи на старшину, писав Євген Черниш. Здоров’я його кращало» (О. Гончар). Із дієсловами бажати, зичити, поряд з іменником щастя, слово здоров’я вживається у привітаннях, при листуванні, напр.: «Обіймаю Вас щиро і бажаю в новому році щастя, здоров’я» (Панас Мирний); «— Зичимо вам доброго здоров’я, щастя й довгого життя» (Я. Качура); «Дозвольте від усієї душі побажати щастя кожній сім’ї, здоров’я і успіхів кожному трудівникові країни. І хай полум’я війни ніколи більше не торкнеться нашої землі!» (Із промови Л. І. Брежнєва на урочистих зборах у Кремлівському Палаці з’їздів, присвячених 30- річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, 8 травня 1975 p.).
Слово здоров’я належить до спільнослов’янського лексичного фонду, звідти воно поширилося в російській, білоруській і українській мовах. У давньоруській мові поряд з повноголосною формою здоровье вживалася неповноголосна форма здравие, запозичена з старослов’янської мови. У сучасній російській мові слово здравие вживається рідко. Але воно збереглось у складі фразеологічних сполук, напр.: «Начать за здравие ( о здравии), а кончить ( свести) за упокой». Є кілька слів із коренем здрав-, в тому числі складних: здравоохранение, здравотдел. В українській мові домінує повноголосна форма здоров’я, тому маємо: «Почати за здоров’я, а кінчити ( звести) за упокій», охорона здоров’я, відділ охорони здоров’я. Неповноголосся залишилось тільки у складі таких слів: здравиця, здравомислячий, здравниця, здравствувати. До речі, не характерний для української мови збіг приголосних у слові здравствувати з часом зазнав спрощення, тепер частіше вживається слово здрастувати. Загальновживане вітання здрастуй ( здрастуйте) є не що інше, як побажання здоров’я.
Бажаємо здоров’я і коли говоримо, вітаючись здоров ( здорова) будь чи здорові будьте та прощаючись будь здоров ( здорова), будьте здорові. Звернімо увагу на незмінний порядок слів у цих словосполученнях: вітання починається словом здоров ( здорова, здорові), прощання ним закінчується.
Слово здоров’я як основний компонент входить до складу кількох сталих словосполучень. Широко вживається у мові сполука на здоров’я. Так відповідають на слова вдячності, перш за все за пригощання: «Хазяїн взяв із моїх рук порожню чашку й попрямував до хати. — Спасибі! — крикнув я навздогін. Уже на порозі він обернувся і сказав: — На здоров’я!» (Є. Гуцало). Нерідко звучать ці слова й у відповідь тому, хто дякує за щось, напр.: «—Тричі дякую вам [ за гроші]. — На здоров’я, на здоров’я, Маріє, — подобрішав голос Плачинди» (М. Стельмах).
У вітаннях, зокрема новорічних, ритуальних піснях на здоров’я означає побажання доброго здоров’я, часто вживається разом зі словами на щастя, напр.: «На щастя, на здоров’я, на новий рік!.. Загуло в Пилипка у вухах» (Панас Мирний); «— На щастя! — На многі літа! — На здоров’я! — Співає Полісся моє лісове» (П. Дорошко). Цесловосполучення може поширюватися іменниками або займенниками у формі давального відмінка і вживатися у здравицях, напр.: «Тож, друзі, на здоров’я вам, На щастя в праці і в любові» (М. Рильський); «Тоді Тимофій втиснув свою кроковку у землю, узяв чарку і хліб, поглянув на людей: — За революцію! — На здоров’я їй!» (М. Стельмах).
Коли пропонують чи припрошують їсти, пити, говорять на здоров’я з відповідним дієсловом, напр.: «— Оце і все, Сергію. Ще можу чаркою почастувати, випий на здоров’я. Але старий не спокусився на панську чарку» (М. Стельмах); «— Смачні пироги, — прихвалив уголос [ Дорош]. — Їж « на здоров’я» (Г. Тютюнник). Ці ж слова, сказані тим, кому щойно пропонували їсти чи пити, вже означають ввічливу відмову від пригощання: «— Просимо вечерять! — промовив чоловік, виймаючи з торби окраєць хліба, сіль та цибулю. — Вечеряй на здоров’я — промовили бурлаки» (І. Н.-Левицький).
Вислів на здоров’я може вживатися й з іншими дієсловами, надаючи їм того чи іншого відтінку значення, напр.: «Хтось сіяв. Набирав золотого зерна повну жменю й кидав поперед себе в чорну пухку постіль. — Роди на здоров’я» (А. Головко).
Як заздоровний тост у мові поширена сполука за здоров’я. При ній часто стоїть присвійний займенник чи прикметник або іменник у формі родового відмінка, напр.: «— За ваше здоров’я, діти! — проголошує він.— Щоб були ви щасливі та щоб війни на вас не було!» (О. Гончар). Паралельно маємо й безприйменникові конструкції твоє ( ваше) здоров’я, напр.: «[Хрипун:] Пропоную випити за брата нашого дорогого командуючого… Ми впевнені, що ви його достойні. Ваше здоров’я!» (О. Корнійчук).
Як традиційне взаємне дружнє привітання усталився вислів доброго здоров’я. Так говорить або той, хто вітається, або той, хто відповідає на вітання, рідше — обидві сторони, напр.: «Ось вона, наша правда, — сказав Щорс, ввійшовши в хату з трьома командирами… — Доброго здоров’я! — Здрастуйте, — відповіли» (О. Довженко); «— Добрий день, сину, — нарешті простягає [ чоловік] руку… — Доброго здоров’я, — недовірливо відповідає дитя, але не простягає руки і відступає крок назад» (М. Стельмах). Зрідка зустрічається у вітанні форма називного відмінка добре здоров’я: «Добре здоров’я, панове товариство! — привітав їх Чіпка» (Панас Мирний). У дожовтневій літературі замість словосполучення доброго здоров’я зустрічаємо ще дай ( пошли), боже, здоров’я, напр.: «Чимчикують ноги молодиць, дівчат, чоловіків, поспішаючи у місто на базарний день. — Добридень! — Дай, боже, здоров’я» (М. Коцюбинський). Цей вислів ще вживали на означення вдячності, хорошої думки про людину чи як гарне побажання їй, напр.: «— Друга половина хай обере собі наказного отамана; от хоч, приміром, полковника Бульбу Тараса, дай йому, боже, здоров’я» (О. Довженко).
Уживається в мові словосполучення при здоров’ї, коли говорять про фізично здорову людину, напр.: «Хочеться, щоб вона [ дочка] була щаслива, щоб і чоловік у неї був при здоров’ї… щоб дочку любив, умів хліб заробляти… Так роздумувала Одарка» (Г. Тютюнник).
Часто ми запитуємо як здоров’я?, напр.: «Григорій часом просовував голову до нього… — Як здоров’я ваше?..» (М. Стельмах).
У наведених словосполученнях замість слова здоров’я може бути вжитою зменшено- пестлива форма: на здоров’ячко, за здоров’ячко, доброго здоров’ячка і т. д.
Для підкреслення хорошого чи поганого самопочуття людини вживаються сполучення слова здоров’я і відповідного дієслова чи його форми. Це такі вирази: набиратися здоров’я — тобто ставати здоровим, здоровіти; поправляти здоров’я — оздоровлятися; пашіти здоров’ям, налитися здоров’ям — що значить: мати гарний, здоровий вигляд, напр.: «Він відповідав, що приїхав у село поправити своє здоров’я» (Г. Тютюнник); «Налиті здоров’ям, широкоброві, з міцними руками, що вже торкалися праці, з почуттям гідності, що пробивається в кожному, вони [ випускники школи], ще всі в якомусь бродінні, то стануть серйозними, то знову розсміються, мов діти» (О. Гончар). Протилежне значення мають такі словосполучення: занепадати, підупадати здоров’ям ( на здоров’я, на здоров’ї) — занедужувати, ставати хворобливим; накладати ( накласти) здоров’ям — утрачати (втратити) здоров’я чи дуже важко працювати; підточувати ( підривати та ін.) здоров’я — тобто негативно впливати на здоров’я, напр.: «…Не один день гірко працювала, здоров’ям накладала, а тепер — де воно [ добро]? Попелом узялося…» (М. Коцюбинський); «Царська каторга й заслання підточили його здоров’я, але загартували волю до перемоги» (Ю. Яновський).
Слово здоров’я дуже часто зустрічається у прислів’ях та приказках: Найбільше багатство — здоров’я; Веселий сміх — здоров’я; Нема щастя без здоров’я; На здоров’я нам, на злість ворогам; Здоров’я — всьому голова та багатьох інших. Їх широко використовують письменники у своїх художніх творах. Так, у « Тронці» Олеся Гончара читаємо: «— Ти ж там бережи себе, сину… Бо все можна купити, а здоров’я не купиш», — говорить мати на прощання синові.
Зі словом здоров’я функціонує в мові кілька термінологічних сполук, це такі, як охорона здоров’я, відділ охорони здоров’я, група здоров’я, куточок здоров’я, напр.: «Важко переоцінити значення для груп здоров’я нового комплексу ГПО» («Знання та праця»); «Громадяни СРСР мають право на охорону здоров’я. Це право забезпечується безплатною кваліфікованою медичною допомогою», — записано в статті 42 Конституції СРСР — Основного Закону нашої країни.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space