О. Г. АКСЬОНОВА

ЗМАГАТИСЯ, ЗМАГАННЯ ( З ІСТОРІЇ СЛОВОВЖИВАННЯ)

Слова змагатися, змагання як у народній, так і в літературній ( початку XIX ст.) мові мали значення « сперечатися», «сварка», «суперечка»1. З другої половини XIX ст. поширюється вживання цих слів із значеннями « боротися», «боротьба», «прагнути», «прагнення», «стремління». Про це свідчать твори П. Грабовського, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського, а також публіцистика тих часів. Характерно, що проти вживання цих слів із названими значеннями гостро виступав І. Нечуй-Левицький, вважаючи їх запозиченими з галицької мови2 і не помічаючи, що ці слова з новими значеннями стали активним складовим елементом суспільно-політичної лексики.
Після Великої Жовтневої соціалістичної революції слова змагатися, змагання стали виразниками нового поняття, яке було покликане до життя радянською дійсністю. Зараз слова змагатися, змагання, крім загального значення « боротись ( боротьба) за першість, за перевагу у чомусь» (що теж є новим порівняно з дореволюційними значеннями цих слів — «боротися», «боротьба»), мають термінологічне значення « масовий рух трудящих, спрямований на виконання і перевиконання планів шляхом підвищення продуктивності праці» і « брати участь у соціалістичному змаганні».
Аналіз вживання слів змагатися, змагання в українській радянській пресі 20—30- х років (зокрема, в газеті « Вісті ВУЦВКу») яскраво показує процес формування сучасних значень цих слів.
У 1928—1929 рр. виникають нові форми організації праці й громадського життя. Саме в цей період на сторінках газети « Вісті Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів» з’являється слово змагання у значенні « боротьба за першість», що об’єднує його з російським соревнование. Так, у січні 1929 року газета відзначала нові риси організації соціалістичної праці, громадського життя: Цьогорічна кампанія (перевибори Рад. — О. А.) має одну особливу рису, … а саме — ті нові форми, що їх ми починаємо широко застосовувати. Це взаємна перевірка пролетаріатом своєї роботи, взаємний обмін практикою. І далі: Змагання на кращі виборні збори, переклички і обмін делегаціями між найбільшими нашими індустріальними центрами — ось ті приблизно форми, що їх саме життя висунуло на передній план (В., 1929, 7). Проте це значення ще не термінологічне, воно не означає « соціалістичне змагання», що виникло насамперед у виробничій сфері.
На означення соціалістичного змагання, тобто боротьби за підвищення продуктивності праці, вживалось певний час як слово змагання, так і слово конкурс. Оскільки слово конкурс уже до Жовтневої революції втратило свій первісний зв’язок із словом конкуренція (тобто боротьба за першість у сфері товарного виробництва — антагоністична боротьба буржуазних класів) і почало означати змагання, що дає можливість виявити найкращих серед його учасників ( у сфері педагогічній, мистецькій, адміністративно-діловій)3, воно і використовувалось певний час для позначення нового поняття: боротьби трудящих за першість у досягненні високої продуктивності праці. Ось кілька прикладів використання слова конкурс у новому значенні: Наркомземсправ порушив перед урядом справу про утворення спеціального преміального фонду з метою влаштувати цього року на Україні конкурс на підвищення врожайності (В., 19 січня 1929); Був оголошений також Всеукраїнський конкурсний огляд сільрад; у положенні про нього вказувалось, що, безперечно, конкурс має важливе значення, бо мусить пожвавити роботу Рад (В., 5 січня 1929). У статті « Готуймося до сівби в колгоспах» (В., 3 січня 1929) пропонувалось оголосити конкурс на кращий колгосп, що найбільш вдало, з найбільшими наслідкамипроведе засів… Слова змагання і конкурс вживалися як синоніми, причому слово змагання одержало нове керування — з прийменником на — властиве слову конкурс: Щоб зрушити та піднести її (кооперативну роботу — О. А.), Кам’янський церобкооп « Металург» спільно з райкомом ЛКСМУ з 1 грудня 1928 р. по 1 березня 1929 р. оголосили змагання на кращого та гіршого кооперативного організатора молоді. Тим кооператорам, що найповніше виконають вимогу конкурсу, буде видано п’ять премій… А вимоги перед учасниками конкурсу поставлено такі… (В., 9 січня 1929).
XVI партійна конференція ВКП(б) (1929 р.) опублікувала спеціальне звернення до трудящих про змагання. Після конференції слово змагання з його новим соціалістичним змістом починає утверджуватися в нашій пресі. Керуючись вказівками ЦК ВКП(б) про розгортання соціалістичного змагання, друга конференція КП(б)У прийняла відозву « До всіх комуністів і комсомольців, до всіх пролетарів України», в якій вказувалось: Ленінська ідея про соціалістичне змагання, підхоплена здоровою творчою ініціативою комсомолу, від робітничої молоді перекинулась до широких верств всього робітничого класу. Охопивши найширші пролетарські маси, соціалістичне змагання не погасне, а що далі, то більше ставатиме могутнім знаряддям соціалістичного виховання мас і притягнення мільйонів робітників до керівництва господарством4.
Отже, у відозві вживається саме слово змагання, а не конкурс. Термін соціалістичне змагання, безперечно, відбиває вплив російського социалистическое соревнование. З 1929 року цей термін став одним з найактивніших елементів суспільно-політичної лексики української мови. Слово змагання означає і просто боротьба за першість (тобто не обов’язково у сфері виробництва), що відповідає рос. состязание.
Змагання як явище нового, радянського суспільства знайшло своє відображення не лише в публіцистиці, а й у художній літературі. Так, у 1930 р. вийшла збірка М. Дубовика, яка мала назву « Змагання». Цікаво, що у цій збірці старе значення слова боротьба перегукується, асоціюється з новим значенням « рух трудящих за підвищення продуктивності праці». У вірші « Змагання» поет пише:
Чи в рудні кайло грунт руба,
чи славить ліра будні:
У вдарах, співах — боротьба,
Змагання за майбутнє.
«Кувать залізну треба путь!», —
гуде законом криця.
В змаганнях маси вічно йдуть,
а в кожнім серці — птиця.
(М. Д., 53)
В іншому вірші розкривається новий, соціалістичний зміст слова змагання:
Адже кожна із тем — не остання!
Адже кожний із днів —
це том!
Хто написав
про змагання?
Оспівав соцзмагання хто?
Може, тяжко в рядки укласти
Велетенський глибокий зміст
поривання ентузіастів
і буяння
і сіл, і міст?
(М. Д., 175)
Щодо слова змагатися, то воно почало означати « брати участь у соціалістичному змаганні» (рос. соревноваться), а також « боротися за першість у чомусь», що відповідає російському состязаться. Ці значення у дієслові змагатися є переважаючими. Характерно, що дієслово, крім своїх колишніх керувань (змагатися з ким, з чим, за що), одержало й нове — змагатися на…: Змагатись треба на право першого польоту, — кинув хтось у відповідь на слова Чапигіна (Л. Байд., 74). Так само нове керування одержало, як уже вказувалось вище, і слово змагання ( змагання на…).
Це розширення граматичних зв’язків слів змагатися, змагання є сигналом тих змін, які відбулися в їх значеннях, а також свідчить про встановлення нових норм вживання цих слів.
Скорочення
В.— Вісті Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Харків, 1920—1929. М. Д. — Михайло Дубовик, Вибрані поезії, К., 1957.
П. Байд. — П. Байдебура, Новели, К., 1940.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space