ВАЛЕНТИНА ГАЛЬЧУК

З ІСТОРІЇ НАГОЛОСУ ПРИСЛІВНИКА ЗОВСІМ

Прислівники утворювалися з інших частин мови протягом тривалого часу. Тому при поясненні їх наголошування треба зважити на історію їх виникнення та морфологічну будову. Здебільшого наголошення прислівників залежить від наголошення тих слів (іменників, прикметників, займенників та ін.), від яких вони утворилися.
Загалом префіксальні прислівники, співвідносні з відмінковими формами присвійних, означальних заперечних і відносних займенників, зберегли в основному свій давній наголос, тобто однаковий із займенниками: приті́м, почі́м, зати́м, передовсі́м та ін. Лише кілька префіксальних утворень змінили свій наголос. Серед них і прислівник зовсім. ́
Своїм корінням прислівник зовсім сягає давньоруської доби. Він виник шляхом злиття прийменника съ і займенника вьсь у формі орудного відмінка однини (вьсhмь). У процесі розвитку мови прислівник зазнав ряду фонетичних змін: зредукований ъ вокалізується у сильній позиції ( со), зредукований ь зник у слабкій позиції (всhм), h перейшов у і ( всім). Згодом префікс со змінився на зо-, і прислівник набув сучасної форми зовсім. При цьому дуже довго зберігав свій давній кореневий наголос — наголос займенника, від якого утворений.
Давній кореневий наголос прислівника зовсім широко представлений у поетичних творах, пор.: «Тепер Еней убрався в пекло, попав зовсі́м на інший світ» (І. Котляревський), «Зачав мій Шпак пісні виводить — Так ні — зовсі́м не те виходить» (Л. Глібов), «Видно, правди не сховати, Що не був співцем поет наш, бо зовсі́м не вмів співати» (Л. Українка), «Річ тепер зовсі́м не в нашій Краю річному прислузі, А в тому, щоб буть корисним Якомога в ширшім крузі» (В. Самійленко), «Та слави людської зовсі́м ми не бажали…» (І. Франко), «І, наче золото в горнилі, Сей світ очиститься зовсі́м» (І.Франко). Слід зазначити, що в поезіях І. Франка зрідка трапляється й префіксальне наголошення прислівника зовсім: «Лице мов знайоме, та зовсім ́ чуже!».
Цілком можливо, що переміщення наголосу на префікс у прислівнику виникло на південно-західному ( галицькому) діалектному ґрунті, що засвідчено словниками: зовсім ́ (Є. Желехівський. Малоруско-німецький словар. — Львів, 1886), зовсім, ́ о́всі, о́всім (М. Уманець і А. Спілка. Словарь росийско-український. Львів, 1893). У « Словарі української мови» за редакцією В. Грінченка подається його подвійне наголошення: зовсім, зовсі́м. ́
У сучасній українській літературній мові прислівник зовсім уживається лише з наголосом на першому складі: «Я не йму тобі зовсім ́ віри, Як сумною побачу тебе» (В. Симоненко), «Хай вилітає не той самий фенікс, а зовсім ́ інший, неймовірний птах!» (Л. Костенко). З цим наголосом його фіксують орфографічні словники сучасної української літературної мови.
Серед східнослов’янських мов зміна наголошення прислівника зовсім відбулася тільки в українській мові ( пор. рос. совсе́м, білор. зусі́м). Вона пояснюється, очевидно, тенденцією до наголошення префікса у прислівниках з префіксом зо-, пор. зовні, зокола, зозла. ́ ́ ́

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space